ГДЗ Українська мова 3 клас Г. Сапун (2020) - Частина 1, 2 |
← Повернутися до розділів |
| Назад до 65 | 66 | Вперед до 67 |
Розв'язок:
Вправа 66
Прочитай текст. Визнач, який він: науковий чи художній.
Три осінні місяці. Місяць семи погод
Назва першого місяця осені пов’язана з вересом - рослиною, поширеною на Поліссі. Цей вічнозелений кущ квітує із серпня і до кінця жовтня. Але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф’яники та піщані пагорби саме у вересні. Верес є цінним медоносом. Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно - на початку двадцятого століття. До цього в кожному регіоні були свої, «домашні», назви. У давньоруській мові зустрічаємо офіційну назву руєн, а по-народному - ревун. Ці назви походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та руєнія (ревіння) оленів і лосів.
На західноукраїнських землях відомі назви маїк (починають маятися, тобто зеленіти, ранні сходи озимини) і сівень (пора масового висівання озимини). Іноді вересень називали й бабським (бабиним) літом, а також покрійником - від свята Покрови, котре припадає на 1 жовтня старого стилю. Під цю пору земля вже покривається опалим листям.
Вересень може подарувати яскраве сонце і забивні дощі, прохолодну ніч і теплий тихий день - коли над головами пливе павутиння, так зване бабине літо. Не випадково про нього кажуть: «Вересневий час - сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде ще й згори йде!»
Жовтень на весілля багатий
Ненав’язливо, але впевнено увійшла у свої права осінь, котру ознаменував один з найшанованіших у слов’ян місяців - жовтень.
Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва жовтень, як стверджують давні джерела, була відома ще з часів Київської Русі.
Поруч із нею вживалося й слово паздерник. Воно походить від спільнослов’янського «паздер», тобто костриця*. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м’яли на терницях та голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес ще й досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом».
В Україні побутували й регіональні місяценазви. Серед найвідоміших - грязень, хмурень, листопадний, за-зимник...
Одначе найточнішою, напевно, можна вважати народну назву - весільник. Починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий».
Зимі рідний брат
У народі кажуть: «березень і листопад - як братові брат». Останній місяць осені чимось скидається на перший весняний, обидва відмежовують різні пори року. Якщо, скажімо, березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Тож і мовиться, що він «жовтню син, а зимі - рідний брат».
Листопад в Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скорше така назва пасувала б жовтню.
Листопад, падолист, напівзимник. Це - місяць, у якого напохваті й віз, і сани. Тому й кажуть: «Листопад - вересню онук, жовтню - син, а зимі - рідний брат».
За Василем Скуратівським
Відповідь:
Для самостійного виконання.