ГДЗ Історія України 7 клас Г.М. Хлібовська, М.Є. Крижановська, О.В. Наумчук (2024) |
← Повернутися до розділів |
ст.22 | Вперед до ст.23 |
Розв'язок:
Сторінка 22
1. З ким сусідили східні слов’яни на півдні й на сході?
На південь і на схід від земель східних слов’ян простягалися степи, де кочували тюркомовні булгари, які утворили Велику Булгарію, а пізніше – хозари, що створили Хозарський каганат. Хозари панували у причорноморських степах до X ст. і змушували полян та сіверян платити данину. На півночі сусідами слов’ян були варяги зі Скандинавії.
2. Чому відносини слов’ян з Візантійською імперією були складними?
Відносини слов’ян з Візантією були складними, тому що, з одного боку, вони активно торгували між собою, а з іншого – слов’яни часто здійснювали військові походи на Візантію, щоб домогтися вигідних торговельних умов.
3. Які країни поєднував шлях «із варягів у греки»?
Шлях “із варягів у греки” поєднував землі варягів (Скандинавію), східнослов’янські землі (через які він проходив Дніпром) та Візантію. Він починався з Балтійського моря, проходив через Ладозьке озеро, річку Волхов, озеро Ільмень, річку Ловать, далі волоком до Дніпра, яким спускався до Чорного моря і Константинополя.
Відлуння минулого
1. Про які сильні й слабкі сторони слов’ян йдеться в історичному джерелі?
В уривку з “Записок” арабського мандрівника Ібн-Якуба згадуються такі сильні сторони слов’ян:
- Вони сміливі й здатні до військових походів.
- Якби не було розрізнення між їхніми численними племенами, то жоден народ не зміг би протистояти їхнім силам.
- Вони пильнують хліборобства і переважають усі північні народи щодо здобування собі прожитку.
- Вони ведуть активну торгівлю морем і суходолом з Візантією (Царгородом).
Слабкою стороною слов’ян, згідно з джерелом, було те, що вони були розрізнені на численні племена, які не були об’єднані.
2. Що, на думку мандрівника, заважало слов’янам бути сильними?
На думку арабського мандрівника Ібн-Якуба, слов’янам заважало бути сильними саме розрізнення серед їхніх численних і розкиданих племен. Якби вони були згуртовані та об’єднані, то, за словами Ібн-Якуба, “не міг би з їхніми силами боротися жоден народ у світі”. Тобто роздробленість і відсутність єдності між слов’янськими племенами не дозволяла їм повною мірою реалізувати свій військовий і політичний потенціал.