ГДЗ Історія України 7 клас О.І. Пометун, О.В. Дудар, Н.М. Гупан (2024)

← Повернутися до розділів

Розв'язок:

Сторінка 23

2. Як видатний український історик Михайло Грушевський трактує, де розташовувалася Русь? Чому, на вашу думку, це необхідно пояснювати й сьогодні? Чому Михайло Грушевський назвав державу, що утворилася у східних слов’ян, Руссю-Україною?

Михайло Грушевський трактує Русь як землю полян, яка в ширшому значенні охоплювала всю Україну, а згодом і все східне слов’янство, об’єднане київськими князями в одну державу.

Це необхідно пояснювати й сьогодні, щоб підкреслити історичний зв’язок між Київською Руссю та сучасною Україною, а також щоб протистояти спробам привласнення цієї спадщини іншими державами.

Грушевський назвав державу Руссю-Україною, щоб підкреслити історичну спадкоємність між середньовічною Руссю та модерною Україною, а також щоб виокремити українські землі як ядро цієї держави від інших східнослов’янських територій.


Поміркуйте

Визначте основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Аскольда.

Внутрішня політика:

  1. Зміцнення влади в Києві та навколишніх землях.
  2. Спроба впровадження християнства. Літопис згадує, що у 867 р. Аскольд охрестився сам і намагався хрестити частину своїх дружинників, хоча більшість населення залишалася язичниками.

Зовнішня політика:

  1. Активна військова діяльність. Літопис згадує про війни Аскольда з волзькими булгарами та печенігами.
  2. Походи на Візантію. Найвідоміший – морський похід 860 року на Константинополь, який завершився підписанням вигідної для Русі мирної угоди.
  3. Встановлення дипломатичних та торговельних відносин з Візантією. Після походу 860 року було укладено мирну угоду на вигідних для Русі умовах.
  4. Спроба християнізації Русі через зближення з Візантією. Імовірно, Аскольд використав встановлення відносин з Візантією для впровадження християнства в Києві.

Таким чином, політика Аскольда була спрямована на зміцнення Київської держави, розширення її міжнародних зв’язків та підвищення авторитету на міжнародній арені, особливо у відносинах з Візантійською імперією.