ГДЗ Історія України 7 клас В.С. Власов, О.М. Данилевська, Д.П. Ващук (2024) |
← Повернутися до розділів |
| ст. 6 | Вперед до ст. 7 |
Розв'язок:
Позначте на лінії часу періоди українського середньовіччя. Створіть на основі тексту емблему кожного, використовуючи назви, поняття, дати, важливі для розповіді про них.
Ось лінія часу періодів українського середньовіччя з відповідними емблемами:
- 476 р. – початок доби середньовіччя;
- Доба раннього середньовіччя V – IX ст. Емблема: Велике переселення народів, формування східнослов’янських племінних союзів;
- Доба розвиненого середньовіччя Кінець IX – середина XIV ст. Емблема: Київська Русь, Королівство Руське (Волинсько-Галицька держава);
- Доба пізнього середньовіччя. Друга половина XIV – початок XVI ст. Емблема: Входження українських земель до Литовського князівства, Польського й Угорського королівств, утворення Кримського ханства.
Прочитайте уривок з праці Михайла Грушевського. Як учений пояснює наявність різних назв, уживаних щодо українського народу впродовж його історичного розвитку? Чому обстоює назву «Україна-Русь»? Яку ідею уособлює ця назва?
За Михайлом Грушевським, наявність різних назв на позначення українського народу (“малоруський”, “південно-руський”, “руський”, “русинський”) пояснюється історичними змінами, які довелося пережити цьому народові.
Вчений наголошує, що справжнє, історичне ім’я українців – це Русь, Русин, руський. Проте з 14 століття українське політичне життя зосередилось у Галицько-Волинській державі, тому поширилася назва “Україна”. Згодом, у міру усвідомлення безперервності національного розвитку, ця назва поширилася на всю історію українського народу.
Грушевський обстоює назву “Україна-Русь”, щоб підкреслити зв’язок нового українського життя зі старими традиціями. Ця назва уособлює ідею спадкоємності української нації від Київської Русі.
2. Кому завдячуємо вивченням середньовічної історії України та як учені дізнаються про події того періоду?
Першовідкривачами дослідження українського середньовіччя у XIX столітті були М. Максимович, І. Срезневський, М. Костомаров.
Згодом дослідження проводили Ф. Ліске, В.Антонович, М.Грушевський та інші науковці.
Використовувалися такі джерела: речові пам’ятки, графіті, фольклор, літописи, іноземні хроніки та документи.
Зіставляючи усі доступні джерела, вчені змогли відтворити картину життя доби середньовіччя.