ГДЗ Всесвітня історія 8 клас О.І. Пометун, О.В. Дудар (2025)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Де і за яких обставин почали розвиватися гуманістичні ідеї?

Гуманістичні ідеї почали розвиватися в Італії у XIV-XV ст. Центром їх формування стала саме Італія через збереження античних традицій. У XV ст. з міст-держав Італії гуманізм поширився всією Європою завдяки подорожам італійців, а також іноземним студентам, які здобували освіту в Італії.

Як гуманізм вплинув на мистецтво Відродження?

Гуманізм дав поштовх розвитку мистецтва Відродження, оскільки головною цінністю проголошувалася людина. Митці, такі як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, у своїх творах втілювали ідеал всебічно розвиненої особистості, зображуючи красу, гідність та велич людини. Вони також проявляли інтерес до античної спадщини, що видно в архітектурі та скульптурі того періоду.

Чи залишалися ідеї гуманізму та Ренесансу актуальними й надалі? Чому?

Так, ці ідеї залишалися актуальними. Вони залишалися актуальними, тому що сформували основу для подальшого розвитку науки й культури, а також вплинули на європейське Просвітництво. Крім того, праці гуманістів вивчають і сьогодні, а ідеї про свободу волі та вдосконалення людини є вічними.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому центром формування гуманістичних ідей та розвитку Відродження стала саме Італія?

Центром Відродження стала Італія, тому що саме тут збереглися античні традиції. Під час розкопок у містах, особливо в Римі, знаходили руїни давніх споруд та пам’ятки античної скульптури. Крім того, прогресивні діячі знаходили й публікували втрачені твори античної доби, що посилювало інтерес до цієї спадщини.

Кого з діячів та діячок Ренесансу ви пам’ятаєте з уроків історії в 7 класі?

З уроків історії можна пригадати таких діячів та діячок Ренесансу:

• Художники Високого Відродження: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті та Тіціан.
• Письменники-гуманісти: Томас Мор та Мігель де Сервантес.

ДОСЛІДІТЬ

Яким зобразив його художник?

Художник Ганс Гольбейн Молодший зобразив Еразма Роттердамського як вченого, повністю зануреного в роботу. Він сидить за столом і щось пише, що вказує на його діяльність як письменника, філософа і теолога. Одягнений він у темний, скромний одяг, що підкреслює його зосередженість на інтелектуальній праці, а не на зовнішньому вигляді.

Яке враження мав справляти цей образ на глядачів та глядачок?

Цей образ мав справляти враження мудрої, освіченої та поважної людини. Портрет підкреслює його статус великого мислителя, “принца гуманістів”. Глядачі мали бачити перед собою не просто людину, а одного з найвидатніших інтелектуалів своєї епохи, який своєю працею вплинув на розвиток культури та реформування церкви.

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте уривок із твору Еразма Роттердамського «Абат і вчена дама».

Чому, на вашу думку, автор вибрав сюжет про суперечку між священнослужителем та освіченою жінкою?

Автор вибрав такий сюжет, щоб показати зіткнення старих, консервативних поглядів, які уособлює абат, з новими, гуманістичними ідеями, представленими вченою дамою Магдалією. Абат вважає, що книги, особливо грецькою та латинською мовами, і мудрість — це “справа ніяк не жіноча”. Натомість Магдалія обстоює право жінки на освіту та інтелектуальний розвиток. Ця суперечка яскраво демонструє головний конфлікт епохи: боротьбу за право на знання та гідність для кожної людини, незалежно від її статі чи стану.

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Еразм обстоював права жіноцтва на освіту?

Так, я погоджуюся з цим твердженням. У наведеному уривку Еразм Роттердамський вустами своєї героїні Магдалії прямо захищає право жінок на освіту. Вона не лише оточує себе грецькими та латинськими книжками, але й сміливо сперечається з абатом, ставлячи під сумнів його твердження, що “мудрість – справа ніяк не жіноча”. Створюючи образ розумної та освіченої жінки, яка прагне знань, автор висловлює власну підтримку ідеї жіночої освіти.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, який період називають Раннім Відродженням. Назвіть його найважливіші риси.

Раннє Відродження — це період, що тривав приблизно з початку до кінця XV століття. Його центром була Флоренція. Головними рисами цього етапу були експерименти та пошук нових шляхів у мистецтві: митці намагалися відійти від середньовічних канонів, почали вивчати античну спадщину, розробляли теорію перспективи та прагнули реалістично зображувати людські емоції та фігури.

Порівняйте їх із характерними ознаками Високого Відродження.

Якщо Раннє Відродження було часом пошуків та експериментів, то Високе Відродження (кінець XV – перша чверть XVI ст.) стало “золотим часом”, періодом найвищого розквіту мистецтва.

• Майстерність: Митці Високого Відродження, такі як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рафаель, досягли досконалої майстерності, довівши до ідеалу знахідки попередників. Їхні твори демонструють не експеримент, а впевнене володіння формою, композицією та новими техніками, як-от сфумато Леонардо.
• Ідеалізація: Замість суворого реалізму Раннього Відродження приходить гармонія та ідеалізація. Твори цього періоду показують не просто людину, а ідеал всебічно розвиненої, досконалої особистості.
• Центр мистецтва: Центр мистецького життя перемістився з Флоренції до Риму, де Папи Римські стали головними замовниками грандіозних проектів, наприклад, перебудови собору Святого Петра.
• Статус митця: Художників та скульпторів починають сприймати як “титанів” — геніїв, обдарованих у багатьох галузях, а не просто як ремісників.

ДОСЛІДІТЬ

Які ідеї гуманізму втілено в роботах геніальних художників та скульпторів?

У творах видатних митців Високого Відродження втілено ключові ідеї гуманізму:

• Людина як найвища цінність. У центрі уваги митців — людина, її краса, емоції та внутрішній світ. Наприклад, “Мона Ліза” Леонардо да Вінчі — це портрет конкретної особистості.
• Прагнення до досконалості. Художники прагнули створити ідеальний, гармонійний образ людини.
• Новаторство у техніці. Для втілення своїх ідей митці розробляли нові техніки. Леонардо да Вінчі використовував сфумато (пом’якшення контурів), щоб передати живе повітря навколо фігури.

Чому ці шедеври залишаються надзвичайно популярними й нині?

Ці шедеври залишаються популярними, тому що:

• Вони говорять про вічне. Такі почуття, як материнська любов і скорбота (“П’єта”, “Сікстинська Мадонна”) або загадковість людської душі (“Мона Ліза”), зрозумілі людям у будь-яку епоху.
• Це взірець досконалості. Технічна майстерність художників вражає і сьогодні. Вони досягли неймовірної реалістичності та гармонії, де “всі частини підпорядковані цілісній композиції”.
• Вони втілюють ідеал. Ці твори демонструють ідеал гармонійної, сильної та гідної людини.

ДОСЛІДІТЬ

Які вади людської поведінки висміяв митець?

На картині «Нідерландські прислів’я» Пітер Брейгель Старший висміяв такі людські вади, як глупота, марнотратство, лицемірство, жадібність та безглуздість багатьох людських вчинків. Він зобразив цілий світ, де люди займаються абсурдними справами, буквально втілюючи народні приказки про людські недоліки.

Поміркуйте, які прислів’я відображено на полотні.

На полотні відображено понад 100 нідерландських прислів’їв. Серед них можна впізнати такі:

• Битися головою об стіну (чоловік у шоломі б’ється об цегляну стіну, що означає марні зусилля).
• Світ догори дриґом (глобус, що стоїть на верхівці, видно на вивісці будинку).

Більше тут https://uk.wikipedia.org/wiki/Нідерландські_прислів’я

Чи перегукується, на вашу думку, цей сюжет з ідеями гуманізму та Ренесансу?

Так, цей сюжет безпосередньо перегукується з ідеями гуманізму та Ренесансу, особливо з духом Північного Відродження.

• Інтерес до людини: Гуманісти проголосили людину головною цінністю, але це означало не тільки її звеличення, а й глибоке вивчення її природи, включно з вадами та недоліками. Брейгель, як і письменники-гуманісти (наприклад, Еразм Роттердамський у творі “Похвала Глупоті”), критично дивиться на суспільство, висміюючи його недосконалість.
• Звернення до народної мудрості: Замість релігійних чи міфологічних сюжетів, художник звертається до фольклору, до мудрості простого народу, що було характерно для гуманістів, які цінували національні культури.
• Ідея вдосконалення світу: Гуманістична ідея про те, що “людина здатна вдосконалювати світ, у якому живе”, передбачає спочатку усвідомлення того, що саме потрібно вдосконалювати. Картина Брейгеля є своєрідним дзеркалом, в якому суспільство могло побачити свої вади, а отже, і замислитись над їх виправленням.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте картину Софонісби Ангвіссоли. Що на ній зображено? Чим сюжет творів мисткині відрізняється від робіт видатних художників – чоловіків епохи Відродження?

На картині Софонісби Ангвіссоли зображено її сестер — Лючію, Європу та Мінерву, які грають у шахи. Це спокійна, побутова сцена з життя родини, де дівчата проводять дозвілля за інтелектуальною грою.

Якщо такі майстри, як Мікеланджело чи Рафаель, часто зверталися до величних релігійних або міфологічних сюжетів (“П’єта”, “Сікстинська Мадонна”), то Ангвіссола обирає повсякденну, камерну сцену. Вона фактично стала однією із засновниць родинного портрета — нового напряму в живописі. Замість героїв та богів, вона зображує реальних членів своєї сім’ї, їхні стосунки та заняття. Художниця показує жінок не як Мадонн чи алегоричних фігур, а як освічених особистостей, що займаються інтелектуальною грою, підкреслюючи їхню гідність та розум.

ДОСЛІДІТЬ

Чи можете ви визначити риси архітектури Відродження на цих світлинах? Чому?

Так, на світлинах собору Святого Петра в Римі добре видно головні риси архітектури Відродження:

• Симетрія та гармонія: Будівля має чітку симетричну композицію і гармонійно врівноважені пропорції.
• Купол: Масивний купол собору є центральним акцентом і символом Відродження. Подібні куполи були характерними саме для архітектури цієї епохи.
• Колони та арки: Фасад і площа перед собором оточені класичними колонадами, натхненними зразками античності.
• Відсилання до античної спадщини: Архітектурні елементи, ордери, деталі оздоблення нагадують про античні римські та грецькі храми.

Ці риси свідчать про те, що майстри Відродження прагнули відродити й осмислити архітектурні ідеали Давньої Греції й Риму, поєднуючи їх із новим баченням людини та простору. Собор Святого Петра став яскравим прикладом досягнень італійських архітекторів епохи Відродження.

ПОМІРКУЙТЕ

Які проблеми, на вашу думку, хвилювали письменників у період Відродження? Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.

На мою думку, письменників Відродження хвилювали питання справедливості в суспільстві, роль людини у світі, а також роздуми про те, яким має бути ідеальне суспільство. Вони, мабуть, висміювали старі, застарілі традиції, як-от сліпе наслідування лицарських романів, і намагалися показати, що гідність та честь властиві не лише дворянам, а й простим людям.

Порівнюючи ці думки з текстом параграфа, можна побачити, що вони знаходять підтвердження:

• Критика суспільства і церкви: Еразм Роттердамський у творі «Похвала глупоті» критикував тогочасні порядки, і його ідеї навіть пришвидшили реформування Церкви.
• Пошук ідеального суспільства: Томас Мор у своїй «Утопії» не лише жорстко критикував тогочасне законодавство, а й описав уявне ідеальне суспільство, де всі рівні.
• Висміювання застарілих ідеалів: Мігель де Сервантес у «Дон Кіхоті» написав пародію на лицарські романи. Водночас його герой мріє про світ, де панують дружба і любов, та захищає слабких, що відображає гуманістичні ідеали.
• Гідність простої людини: Лопе де Вега у своїх п’єсах піднімав питання гідності та честі, якими наділяв не лише аристократів, а й представників простолюду.

Отже, мої припущення збігаються з текстом: письменників-гуманістів справді хвилювали проблеми несправедливості, вони шукали нові ідеали та ставили в центр своєї творчості людину з її почуттями та правом на гідність.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Стисло схарактеризуй основні ідеї гуманізму.

Основні ідеї гуманізму полягали в тому, що:

• Людина — це найголовніша цінність і головне творіння Бога.
• Кожна людина має право на свободу, гідність, самостійні рішення та щастя.
• Людина здатна вдосконалювати світ, у якому живе.
• Гуманістичні ідеї дали поштовх розвитку Ренесансу, відродивши інтерес до античної спадщини та її здобутків.

2. Поясни значення поняття «Високе Відродження». Назви найвідоміших діячів Високого Відродження. Поміркуй, чому їх називали титанами.

Високе Відродження — це період найвищого розквіту Ренесансу, що тривав з кінця XV до першої чверті XVI ст.. Це “золотий час”, коли центр мистецтва перемістився до Риму.

Найвідомішими діячами цього періоду були:

• Леонардо да Вінчі
• Мікеланджело Буонаротті
• Рафаель Санті
• Тіціан
• Архітектор Донато Браманте.

Їх називали титанами, бо вони були надзвичайно обдарованими, сильними духом, працьовитими та допитливими. Подібно до міфічних титанів, вони не боялися новацій у творчості, займалися науковими дослідженнями для досягнення найвищої майстерності та створювали величні, грандіозні твори.

3. Чому серед художників, скульпторів, архітекторів, драматургів та поетів Відродження переважають чоловіки? Чому жінкам було надзвичайно важко реалізувати себе в мистецькій царині?

Серед митців Відродження переважають чоловіки через тогочасні суспільні уявлення про роль жінки. З уривку твору Еразма Роттердамського «Абат і вчена дама» видно, що освіта та мудрість вважалися “справою ніяк не жіночою”. Наявність у жінки серйозних книг, особливо латинських та грецьких, сприймалася як щось непристойне.

Жінкам було надзвичайно важко реалізувати себе, тому що:

• Освіта була обмеженою. Жінкам, як правило, не давали доступу до класичної освіти, яка була основою для творчості гуманістів.
• Існували соціальні упередження. Суспільство відводило жінці роль берегині дому, а не творчої особистості. Мистецька кар’єра вважалася неприйнятною для жінок.
• Брак можливостей для навчання. Жінки не могли вступати до університетів чи бути ученицями у майстернях художників, що було основним шляхом для здобуття професійних навичок.

Саме тому такі постаті, як художниця Софонісба Ангвіссола, яка змогла зробити кар’єру та отримати визнання, були дивовижними винятками, а не правилом. Її успіх став можливим завдяки підтримці батька та схваленню з боку Мікеланджело, що підкреслює, наскільки жінкам була потрібна допомога впливових чоловіків для просування у мистецтві.

5. Які нові ідеї та сюжети стали популярними в європейській літературі під впливом гуманізму? Чому важливою цінністю того часу є гідність? Чи актуальна ця цінність у наш час? Аргументуй свою думку.

Під впливом гуманізму в європейській літературі стали популярними такі нові ідеї та сюжети:

• Письменники почали сміливо висміювати недоліки тогочасного суспільства. Яскравим прикладом є твір Еразма Роттердамського «Похвала глупоті», ідеї якого навіть прискорили реформування Церкви.
• З’явилися твори, що описували ідеальні суспільства. Томас Мор у своєму трактаті «Утопія» представив фантастичну повість про досконалий устрій, де діє принцип «від кожного за його здібностями, кожному за його потребами».
• Мігель де Сервантес у романі «Дон Кіхот» створив пародію на лицарські романи, показуючи їхню безглуздість в нову епоху. Водночас він наділив свого героя гуманістичними рисами — прагненням до справедливості та допомогою знедоленим.
• Драматурги, як-от Лопе де Вега, почали наділяти питаннями гідності та честі не лише аристократію, а й представників простого народу, поєднуючи у своїх п’єсах комічне і трагічне.

Гідність стала важливою цінністю, тому що гуманізм поставив у центр світогляду людину. Ідея, що «кожна людина має право на… гідність», була революційною. Вона означала, що цінність особистості не залежить від її походження чи багатства, а є невід’ємним правом.

Ця цінність є надзвичайно актуальною і в наш час. Повага до людської гідності лежить в основі сучасних концепцій прав людини, демократії та справедливості. Коли ми говоримо про рівність прав, боротьбу з дискримінацією, важливість самоповаги, ми апелюємо саме до поняття гідності, яке вперше так голосно прозвучало в епоху Відродження.

6. Склади стислу пам’ятку, чому важливо зберігати й популяризувати пам’ятки історії, культури та туристичні об’єкти, створені за часів Ренесансу в різних країнах.

Збереження та популяризація пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів Ренесансу є надзвичайно важливими, оскільки:

1. Це зв’язок з минулим. Архітектура, мистецтво та літературні твори Відродження — це прямий міст до епохи, що заклала фундамент сучасних цінностей: гуманізму, свободи та віри в людський потенціал.
2. Вони є джерелом натхнення. Шедеври, створені “титанами” Ренесансу, як-от Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рафаель, демонструють найвищий рівень людського генія і надихають сучасних митців, вчених та винахідників.
3. Це освітній ресурс. Вивчення цих пам’яток допомагає зрозуміти, як народжувалися сучасна наука, мистецтво і філософія, та усвідомити, наскільки важливими є освіта та всебічний розвиток особистості.
4. Вони утверджують універсальні цінності. Твори Відродження оспівують красу, гармонію, людську гідність — цінності, що є зрозумілими та актуальними для людей у всьому світі, незалежно від їхньої культури.
5. Це частина світової культурної спадщини. Зберігаючи ці об’єкти, ми зберігаємо не лише історію окремих країн, а й спільне надбання всього людства для майбутніх поколінь.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Вибери пам’ятку живопису, скульптури чи архітектури періоду Високого Відродження та склади план віртуальної екскурсії про їїісторію та значення. Добери з відкритих джерел якісні ілюстрації до свого плану. Дотримуйся принципів доброчесності – не забувай зазначати джерела інформації.

Тема екскурсії: «Собор Святого Петра: Велич і гармонія Високого Відродження»

План віртуальної екскурсії

Вступ: Серце католицького світу та символ епохи

• Слайд 1: Загальний вигляд собору та площі.
  • Ілюстрація: Панорамне фото Собору Святого Петра з висоти пташиного польоту.
  • Розповідь: Вітаємо на віртуальній екскурсії найбільшою християнською святинею світу — Собором Святого Петра. Це грандіозний проект, що втілив у собі всю міць, амбіції та геній епохи Високого Відродження. Його створення тривало понад століття, а до роботи долучилися найвидатніші митці того часу: Браманте, Рафаель, Мікеланджело.
  • Джерело ілюстрації: Офіційний сайт Ватикану (vatican.va) або фотостоки з ліцензією Creative Commons.

Частина 1: Від ідеї до грандіозного будівництва

• Слайд 2: Проект Донато Браманте.
  • Ілюстрація: План собору, розроблений Браманте (зазвичай зображується як грецький хрест).
  • Розповідь: Все почалося у 1506 році, коли Папа Римський Юлій II доручив архітектору Донато Браманте розробити проект нового собору. Браманте запропонував величну, симетричну споруду у формі грецького хреста з величезним куполом у центрі, що мало символізувати досконалість та божественну гармонію, як це було прийнято в ідеалах Відродження.
  • Джерело ілюстрації: Історичні архіви, доступні через цифрові бібліотеки музеїв (наприклад, The Met Museum).

Частина 2: Купол Мікеланджело — тріумф інженерії та мистецтва

• Слайд 3: Купол собору зблизька.
  • Ілюстрація: Якісне фото купола, зроблене з площі або з іншого ракурсу, що підкреслює його масштаб.
  • Розповідь: Після смерті Браманте та Рафаеля, у 1546 році головним архітектором було призначено Мікеланджело. Хоча він частково змінив початковий план, саме він спроектував і почав зводити величний купол, який став центральним елементом собору і одним із символів Риму. Це інженерне диво, що поєднує античні традиції (як у Пантеоні) з новаторськими рішеннями Відродження.
  • Джерело ілюстрації: National Geographic, Britannica ImageQuest.

Частина 3: Інтер’єр собору та його шедеври

• Слайд 4: «П’єта» Мікеланджело.
  • Ілюстрація: Детальне фото скульптури «П’єта» («Оплакування Христа»).
  • Розповідь: Увійшовши до собору, ми бачимо один із ранніх шедеврів Мікеланджело — скульптуру «П’єта». Створена, коли митцю було всього 24 роки, вона вражає глибоким гуманізмом. Замість божественної величі, ми бачимо людську трагедію — горе матері, яка тримає на руках тіло сина. Це втілення ідеї Відродження про зображення глибоких людських емоцій.
  • Джерело ілюстрації: Офіційні сайти музеїв Ватикану (museivaticani.va).

Частина 4: Площа Святого Петра — архітектурні обійми

• Слайд 5: Колонада Берніні.
  • Ілюстрація: Фото площі Святого Петра з її знаменитою колонадою.
  • Розповідь: Хоча площа була завершена вже в епоху Бароко архітектором Лоренцо Берніні, її концепція продовжує ідеї Відродження про гармонію та велич. Дві симетричні колонади, за словами самого автора, символізують «материнські обійми Церкви», що приймає всіх вірян. Це створює єдиний, гармонійний ансамбль із собором.
  • Джерело ілюстрації: Провідні туристичні портали (наприклад, Rome.info)

Висновок: Спадщина для людства

• Слайд 6: Вечірнє фото собору.
  • Ілюстрація: Собор Святого Петра з підсвіткою у вечірній час.
  • Розповідь: Собор Святого Петра — це не просто пам’ятка архітектури. Це свідчення того, на що здатний людський геній, натхненний ідеями гуманізму. Він нагадує нам про вічні цінності — красу, гармонію та віру в безмежні можливості людини. Дякуємо за увагу!
  • Джерело ілюстрації: Будь-яке якісне фото з відкритих джерел (Flickr, Unsplash), що має відповідну ліцензію.