ГДЗ Всесвітня історія 8 клас О.І. Пометун, О.В. Дудар (2025)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Чому характеристика того чи того історичного періоду часто викликає дискусії в науковій спільноті?

Характеристика історичних періодів викликає дискусії через різноманітність джерел, які часто суперечать одне одному, а також через різні методології, що використовуються дослідниками. Наприклад, одні акцентують на економічних змінах, інші — на культурних або політичних аспектах. Крім того, події одного періоду можуть мати різний вплив на різні регіони, що ускладнює створення єдиної оцінки.

Чому ставлення до певного історичного часу різниться залежно від країни?

Ставлення до історичних періодів залежить від національної історії та культурного контексту. Наприклад, події, які в одній країні сприймаються як прогресивні, в іншій можуть асоціюватися з втратами чи трагедіями. Крім того, історичні періоди часто пов’язані з ідеологічними поглядами та політичними інтересами держави, що впливає на їх інтерпретацію.

1. ЯКЕ МІСЦЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА Й УКРАЇНИ

ДОСЛІДІТЬ

1. Накресліть у зошиті лінію часу та позначте на ній межі історії Стародавнього світу й середньовіччя. Порівняйте свої результати з результатами сусіда / сусідки по парті.

1. Стародавній світ: приблизно 4 тисячоліття до н.е. (виникнення перших цивілізацій) до 476 року н.е. (падіння Західної Римської імперії).
2. Середньовіччя: 476 рік н.е. до приблизно 1492 року (відкриття Америки Христофором Колумбом) або 1453 року (падіння Константинополя).

На лінії часу:

• Позначте точку Різдва Христового як центральну.
• Ліворуч від цієї точки — період Стародавнього світу.
• Праворуч — період Середньовіччя.

2. Розгляньте інфографіку.

Наведіть приклади конкретних подій середньовіччя, які ілюструють означені процеси та явища.

1. Міграції племен та народів: Велике переселення народів (IV–VI ст.), зокрема вторгнення гунів у Європу та переселення германських племен. Утворення варварських королівств, таких як Франкська держава.
2. Розвиток міст: Заснування міст, таких як Париж, Лондон, Кельн. Розвиток ремісничих цехів і торгівлі в середньовічних містах (XII–XIII ст.). Будівництво соборів, наприклад, Нотр-Дам у Парижі.
3. Винайдення книгодрукування: 1445 рік — Йоганн Гутенберг створив друкарський верстат, що сприяло поширенню знань і розвитку освіти.

Які зображення з історії України ви додали б до інфографіки?

• Київська Русь: розвиток Києва як політичного центру (IX–XII ст.).

Що варто пам’ятати про середні віки?

• Це період формування феодальної системи, домінування релігії та становлення європейської культури.
• Важливі зміни: розвиток міст, торгівлі, університетів і технологій.

Які важливі зміни в розвитку середньовічного світу можна назвати за допомогою використаних в інфографіці ілюстрацій?

• Переселення народів призвело до утворення нових держав.
• Розвиток міст стимулював економіку та культуру.
• Книгодрукування сприяло поширенню освіти та інформації.

Чи можна послуговуватися цими прикладами для пояснення неперервності в історії суспільства? Чому?

Так, ці приклади демонструють зв’язок між різними етапами історії. Наприклад, міграції вплинули на формування сучасних держав, розвиток міст започаткував урбанізацію, а книгодрукування стало основою для сучасної інформаційної епохи. Це підтверджує неперервність історичного процесу.

3. Розгляньте схему.

Які зображення могли б проілюструвати змінність історії?

1. Стародавній світ: зображення Афінської демократії, де політичні права мали лише вільні громадяни-чоловіки.
2. Середньовіччя: ілюстрація феодальної системи, наприклад, замок із землею навколо, що належить великому землевласнику.
3. Ранньомодерний час: портрет шляхтича Речі Посполитої як приклад політичного впливу шляхти.

Приклади змінності історичного процесу:

1. Зміна форм правління:
   • Від демократії в Афінах до монархій середньовіччя.
2. Еволюція прав людини:
   • У Стародавньому світі права мали лише певні групи населення.
   • У Ранньомодерний час поступово розширюється коло осіб із політичними правами.
3. Розвиток економіки:
   • Від натурального господарства в Середньовіччі до торгівлі та мануфактур у Ранньомодерний час.

Які ілюстрації-приклади можна запропонувати до понять зі знаками питання?

• До поняття “Стародавній світ”: статуя Арістотеля або Платона як символ розвитку філософії.
• До поняття “Середньовіччя”: лицар в обладунках чи середньовічний собор.
• До поняття “Ранньомодерний час”: карта світу періоду Великих географічних відкриттів.

З яким варіантом викладу інформації було працювати легше? Чому?

Легше працювати з інфографікою, адже вона наочно демонструє ключові моменти та зв’язки між подіями і явищами. Це допомагає краще зрозуміти зміни та неперервність історичного процесу завдяки візуалізації.

2. ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОГО ЧАСУ (МОДЕРНОЇ ДОБИ) ТА ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ (РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ) В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ РАННЬОМОДЕРНОЇ ЕПОХИ

ПОМІРКУЙТЕ

На які особливості історичного періоду, на вашу думку, вказує назва історичного періоду «Ранній Новий час (ранньомодерна доба)»?

Назва «Ранній Новий час» вказує на перехідний період між Середньовіччям і Новим часом, коли відбувалися значні зміни в економіці, політиці, культурі та науці. Цей час характеризується:

• Великими географічними відкриттями, що розширили уявлення про світ.
• Формуванням абсолютизму (абсолютна монархія).
• Реформацією (церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви та на повернення, як вважали реформатори, до біблійних джерел християнства), яка вплинула на релігійні та соціальні процеси.
• Розвитком книгодрукування, що сприяло поширенню знань і освіти.

Як ви розумієте значення слова «модерний»?

Слово «модерний» означає сучасний, новітній, тобто пов’язаний із новими ідеями, технологіями та підходами. У контексті історії це слово підкреслює перехід до більш сучасних форм організації суспільства, науки й культури порівняно з попередніми епохами.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карту, відому як планісфера Катіно, створену в XVI ст.

Як за її допомогою планісфери Катіно можна схарактеризувати уявлення європейців про світ?

Планісфера Катіно, створена в XVI столітті, відображає уявлення європейців про світ у період Великих географічних відкриттів. Вона демонструє:

• Обмеженість знань про географію: карта показує лише ті території, які були відкриті або досліджені на той час, зокрема узбережжя Африки, Європи та частково Америки.
• Фокус на морських шляхах: карта акцентує на морських маршрутах і прибережних зонах, що було важливим для навігації.
• Декоративність і символізм: використання компасних роз і орнаментів свідчить про прагнення не лише передати інформацію, але й естетично оформити її.

Чим вона різниться від карт, якими ми користуємося нині?

1. Точність: сучасні карти базуються на математичних проекціях і супутникових даних, тоді як планісфера Катіно має значні географічні неточності.
2. Повнота: нинішні карти охоплюють весь земний шар, тоді як планісфера показує лише відомі на той час території.
3. Призначення: сучасні карти використовуються для різних цілей (навігація, освіта), а планісфера була створена переважно для мореплавців.

Чим зумовлена ця різниця?

Різниця зумовлена:

• Обмеженими знаннями про світ у XVI столітті.
• Відсутністю точних інструментів для вимірювання координат (наприклад, хронометрів).
• Технологічними обмеженнями в картографуванні.

Що мало статися, аби люди ранньомодерної доби могли більше дізнатися про нашу планету?

1. Розвиток навігаційних технологій: створення більш точних приладів для визначення широти та довготи.
2. Експедиції та дослідження: продовження морських подорожей до невідомих територій.
3. Науковий прогрес: розвиток астрономії та географії для створення точних моделей Землі.

Ці фактори сприяли поступовому вдосконаленню картографії та розширенню знань про нашу планету.

З. ЯКІ ДЖЕРЕЛА ДОПОМАГАЮТЬ ДОСЛІДЖУВАТИ ІСТОРІЮ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ

ПОМІРКУЙТЕ

Які види історичних джерел вам відомі?

Історичні джерела поділяються на такі види:

1. Речові: одяг, знаряддя праці, посуд, зброя, обладунки, меблі, транспортні засоби, прилади, килими, прикраси, монети.
2. Писемні: книги, листи, офіційні документи, рукописи, щоденникові записи, креслення винаходів.
3. Усні: перекази, легенди, народні пісні.
4. Візуальні: картини, карти, мініатюри, театральні афіші, ноти.

Згрупуйте історичні джерела з поданого переліку та визначте їх об’єднувальну назву.

• Матеріальні джерела: одяг, знаряддя праці, посуд, зброя, обладунки, меблі, транспортні засоби, прилади, килими, прикраси та монети.
• Писемні джерела: книги, листи, офіційні документи, рукописи, щоденникові записи та креслення винаходів.
• Усна творчість: перекази, легенди та народні пісні.
• Художньо-візуальні джерела: картини, карти, мініатюри, театральні афіші та ноти.

Об’єднувальна назва — історичні джерела.

Знайдіть у тексті опис таких джерел та їх особливості в ранньомодерну добу.

У ранньомодерну добу особливостями історичних джерел були:

1. Зростання писемних джерел завдяки поширенню книгодрукування (законодавчі акти й літературні твори стали важливими свідченнями).
2. Фіксація мандрівок і спостережень у щоденниках і листах (наприклад, «Опис України» Гійома Левассера де Боплана).
3. Розвиток музейної справи, що сприяло збереженню речових і художніх джерел (наприклад, колекції Капітолійських музеїв).

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте картину Пітера Брейгеля Старшого «Дитячі ігри».

Що зобразив художник?

На картині «Дитячі ігри» Пітер Брейгель Старший показав приблизно 250 дітей, які грають у понад 90 різних ігор. Художник зобразив широкий спектр забав того часу. Картина передає атмосферу середньовічного міста.

Для кого, на вашу думку, створено цю картину?

Картина була створена для освічених людей того часу, які цікавилися мистецтвом. Вона могла слугувати як розважальним, так і повчальним джерелом, показуючи важливість гри в житті дітей та її зв’язок із навчанням.

Чи можна вважати її історичним джерелом?

Так, картину можна вважати історичним джерелом. Вона дає уявлення про дитячі ігри, побут і традиції XVI століття. Це наче “візуальний свідок” того часу: допомагає вченим зрозуміти культуру, побут і соціальне життя тієї епохи.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви хронологічні межі та підперіоди Нового часу. Накресли в зошиті стрічку часу й познач їх на ній.

Хронологічні межі Нового часу: кінець XV століття — 1914 рік (початок Першої світової війни).

Підперіоди:

• Ранній Новий час (ранньомодерна доба): кінець XV — XVIII століття.
• Власне Новий час (модерна доба): кінець XVIII — початок XX століття.

2. Які відомі тобі пам’ятки культури світу та України пов’язані із цією епохою?

Світ:

• Картини Пітера Брейгеля Старшого («Дитячі ігри», 1560 р.).
• Архітектура епохи Відродження, наприклад, Собор Святого Петра у Ватикані.

Україна:

• «Опис України» Гійома Левассера де Боплана (XVII ст.).
• Козацькі літописи, такі як «Літопис Самовидця».

3. Якими джерелами послуговуються історики та історикині, вивчаючи ранньомодерну епоху? До яких із них варто ставитися критично? Чому?

Історики використовують:

• Писемні джерела (літературні твори, листи, щоденники).
• Карти (наприклад, планісфера Кантіно).
• Археологічні знахідки (зброя, посуд, меблі).
• Мистецькі твори (картини, мініатюри).

До критичних джерел належать перекази та легенди через можливу суб’єктивність і неточність інформації. Також варто бути обережними з офіційними документами, які могли містити пропагандистські елементи.

4. Яка різниця між основними рисами середньовіччя, які ти пам’ятаєш, та ранньомодерної доби?

Середньовіччя:

• Домінування релігії та феодальної системи.
• Слабкий розвиток науки і техніки.

Ранньомодерна доба:

• Розвиток науки (Галілей, Ньютон) і книгодрукування.
• Формування абсолютизму та нових політичних систем.
• Великі географічні відкриття та зародження капіталістичних відносин.

5. Пригадай, які фільми, книги чи комп’ютерні ігри присвячені подіям або персоналіям Раннього Нового часу. Чи можна вважати такі історичні сюжети популярними? Чому?

Приклади:

• Фільми: «Пірати Карибського моря» (про морські подорожі).
• Ігри: «Assassin’s Creed II» (епоха Відродження).

Такі сюжети популярні через цікавість до історичних подій і можливість поринути у минуле завдяки інтерактивності чи візуалізації.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Чим різниться інформація ШІ «Gemini» від тексту підручника та того, що ти пам’ятаєш із курсу всесвітньої історії 7 класу?

Інформація ШІ «Gemini» більш узагальнена, акцентує увагу на головних рисах середньовіччя, таких як домінування релігії, феодальна система, слабкий розвиток науки, але не деталізує конкретні події чи явища. Текст підручника надає більш структурований виклад із хронологією, прикладами подій і явищ (наприклад, падіння Константинополя або відкриття Америки). У курсі історії часто наголошується на зв’язку між регіональними особливостями та загальними процесами, що в тексті ШІ представлено менш детально.

Промт про Ранній Новий час:

“Опиши ключові особливості Раннього Нового часу (XV-XVIII століття), включаючи політичні, економічні, соціальні та культурні зміни. Зверни увагу на Великі географічні відкриття, Реформацію та абсолютизм. Як ці явища вплинули на Україну?”

Поради для перевірки висновків ШІ на достовірність:

1. Перевірка фактів у кількох джерелах: Порівнювати отриману інформацію з підручниками, енциклопедіями чи іншими авторитетними джерелами.
2. Аналіз контексту: Оцінювати, чи відповідає відповідь історичному контексту і чи є в ній логічна послідовність подій.
3. Критичний підхід до узагальнень: Уважно ставитися до надто загальних тверджень і перевіряти їх через конкретні приклади.