ГДЗ Правознавство 9 клас О. Д. Наровлянський (2017)

2. Порівняйте різні види соціальних норм, різні джерела права. 4. Наведіть приклади різних видів соціальних норм.

Соціальні норми поділяються на моральні, правові, релігійні, корпоративні, сімейні, естетичні. Також до соціальних норм відносять звичаї та традиції.

1) Норми права — загальнообов'язкові, формально визначені певні правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також охороняються державою.

2) Норми моралі (моральності) — правила поведінки, які склавшись у суспільстві, виражають уявлення людей про добро й зло, справедливість й несправедливість, обов'язок, честь, гідність. Дія цих норм забезпечується внутрішнім переконанням, суспільною думкою, заходами суспільного впливу.

3) Норми звичаїв — це правила поведінки, які, склавшись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються за звичкою.

4) Норми громадських організацій (корпоративні норми) — правила поведінки, самостійно встановлені громадськими організаціями, закріплені в їхніх статутах (положеннях тощо), діють у їхніх межах і ними ж охороняються від порушень за допомогою певних заходів суспільного впливу.

Крім зазначених, серед соціальних норм розрізняють:

• релігійні норми — регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і навколишнього світу;
• політичні норми — регулюють політичні відносини між різними суб'єктами і ними встановлюються (статут політичної партії);
• естетичні норми — регулюють ставлення людей до порядку оформлення і оцінки предметів матеріальної і духовної культури з позицій краси, зручності, якості;
• моральні — такі правила поведінки, що встановлюються різними суб'єктами і виражаються в категоріях «добра і зла», «справедливості і несправедливості» і можуть регулювати майже всі суспільні відносини (християнська мораль);
• норми культури та інші.

***

• класичні — це такі правила поведінки, які слугують безпосереднім і самостійним регулятором суспільних відносин;
• спеціалізовані — приписи нетипового характеру, що не мають властивостей та ознак, притаманних класичній моделі норми права.

за предметом правового регулювання (або за галузями права):

• конституційного права;
• адміністративного права;
• кримінального права;
• цивільного права;
• трудового права;
• екологічного права;
• ін.

за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права):

• Імперативна норма — виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.
• Диспозитивна норма — наказує варіант поведінки, але яка дозволяє сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окремих випадках, їх називають «заповнювальними», оскільки вони заповнюють відсутність угоди і діють лише тоді, коли сторони регульованих відносин не встановили для себе іншого правила, не домовилися з даного питання (можна розпізнати через формулювання: «за відсутності іншої угоди», «якщо інше не встановлено в договорі» тощо). Інакше: диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки.

за характером упливу на особу:

• Заохочувальна норма — установлює заходи заохочення за варіант поведінки суб'єктів, що його схвалюють держава і суспільство і яке полягає в сумлінній і продуктивній праці (наприклад, правила щодо виплати премій).
• Рекомендаційна норма — установлює варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів.

за субординацією в правовому регулюванні:

• Норма матеріального права — норма, що є первинним регулятором суспільних відносин: містить правило (права, обов'язки, заборони), на підставі якого можна вирішити справу по суті. Наприклад, не можна скоювати вбивство.
• Норма процесуального права — норма, що встановлює оптимальний порядок застосування норм матеріального права: містить правило (права, обов'язки, заборони), на підставі якого можна вирішити справу по суті. Наприклад, порядок розслідування злочину, порядок виклику свідків до суду тощо.

за ступенем визначності варіанта поведінки:

• Абсолютно визначені норми права — це норми з вичерпною конкретністю і повнотою встановлюють умови своєї дії, права і обов'язки адресатів та наслідки їх порушення.
• Відносно визначені норми права — це норми, що не містять повних, вичерпних указівок на умови їх дії, прав і обов'язків адресатів або змісту санкцій.