ГДЗ Українська література 10 клас О.М. Авраменко, В.І. Пахаренко (2018)

12. Розгляньте репродукції картин художника-символіста М. Чюрльоніса. Чи співзвучні вони з поезіями М. Вороного? Свою позицію аргументуйте.

Зачарований світом М. К. Чюрль́оніс писав: ««Якась вражаюча гармонія, якою ніщо не може замутити. Все існує як прекрасне поєднання фарб, як звучання чудового акорду».

Мріючи поєднати музику та живопис, ототожнюючи дійсність із світом фантазії, Чюрльоніс-композитор і Чюрльоніс-художник у своїх творах по-новому розкрив відчуття ліричного бачення у власній концепції — земного та космічного пейзажу, який уявлявся йому як велика симфонія, а люди – як ноти.

Звичайно, про картини Чюрльоніса важко говорити, їх варто роздивлятися, в них хочеться розчинитися, і тоді  відкриється гармонія й прихований зміст, якого не можна висловити словами. Живопис Чюрльоніса своєрідний за колоритом, позначений тонкою сріблястою гамою. Він переносить глядача у світ казки (триптих «Казка», цикл «Казка королів»), фантастичних видінь, містики (цикли «Творення світу», «Знаки Зодіаку», народних вірувань та легенд «Весна», «Соната вужа», «Жемайтійські хрести»).

Небесний пейзаж, змальований Чюрленісом є яскравим прикладом символізму в живописі. У всій творчості Мікалоюса Чюрльоніса можна відзначити прихильність до «змішування» видів мистецтва, таких, як живопис і музика. Наприклад, назва картини «Соната зірок» підтверджує цю тезу. Полотна Чюрленіса розповідають нам про світи, об’єднані воєдино в одну прекрасну мить вічності. Створення зірок, туманностей, створення землі з її безкрайніми просторами і, нарешті, створенні такої великої, але такої крихітної людини – все це ми зустрічаємо на полотнах. Яскраві образи інших світів ми можемо бачити в «Сонаті зірок», космічна музика двох сюжетів, що поєднується в його полотнах, звучить урочисто та піднесено.

Алегро – перша частина художнього диптиха «Соната зірок», на якій відтворена безконечна швидкість руху космосу, а на конусоподібній височині перед Всесвітом виникає фігура творця, чистого, як білий світ, всемогутнього, як сам Космос. Крила його виділяють яскраве, але не сліпуче світло.

У другій частині — анданте глядач бачить уже створену планету з ґрунтами і пилом, що обертається на тонких хвилях Всесвіту.

Багато подібного знаходимо і в поезіях М. Вороного. Наприклад, у вірші «Блакитна Панна» поет використовує «холодну» колористику, щоб створити незвичний образ Весни — Блакитної Панни. Вона «у серпанках і блаватах», «довгожданна, нездоланна», «запашна».

У колористиці вірша трапляються різні відтінки блакитного – прозорі шати, блавати, блакить, промениста роса. Однак Вороний не обмежується зоровими образами, а творить звукові ефекти. Він намагається передати те, як «гомонять-бринять пісні голосні», як вся земля «виспівує: «Осанна!»». Вірш набуває урочистого настрою завдяки хвалебному вигуку «Осанна!», який створює молитовну атмосферу.