ГДЗ Українська література 10 клас О.М. Авраменко, В.І. Пахаренко (2018)

4. Які ви знаєте грані діяльності М. Вороного? У чому виявився драматизм життєвого шляху цього митця?

Микола Кіндратович Вороний — видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам XIX—XX століть. Першорядний поет (книги «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), «Поезії» (1929 р.), талановитий літературний і театральний критик (статті про П.Куліша, С.Васильківського, російських і європейських митців; низка мистецтвознавчих («Пензлем і пером») і театрознавчих розвідок («Театральне мистецтво й український театр», 1912; «Театр і драма», 1913, Михайло Щепкін», 1913; «Український театр у Києві», 1914; «Режисер», 1925; «Драматична примадонна», 1924 — про сценічну творчість відомої актриси Л. Ліницької), історик і публіцист, актор, режисер і майстерний перекладач. Він, наприклад, доніс до українського читача кращі твори Пушкіна, Некрасова, Фета, Тютчева, Словацького, Вазона, Дайте, Шекспіра, Гейне, Верлена, перекладав із староіндійської, перської та японської мов, зробив найкращий переклад «Інтернаціоналу», «Марсельєзи» і «Варшав'янки».

Сучасним сприймається нині поет і в такому виді його творчості, як сатира. Найрізкішими з-поміж творів Вороного цього жанру є вірші «Мерці» (1901 р.), «Молодий патріот» (1902 р.), «Старим патріотам» (1918 р.).

І, нарешті, Микола Вороний — автор чудових творів для дітей. З них усім відомі хіба що тільки «Сніжинки». Та чи всі діти знають прізвище їх автора?

Тридцяті роки XX були тяжкими та трагічними для письменника через політичні репресії: заборона жити в Україні й вислання в Росію, арешт і засудження до семи років робіт у таборах сина Марка, теж поета, публіциста, який загинув 1937 року на Соловках. Самого Миколу Вороного було заарештовано в квітні й розстріляно 7 червня 1938 року як ворога народу, а його твори заборонено друкувати.

Лише в часи незалежності України ім’я Миколи Вороного реабілітовано, а слово поета з новою силою зазвучало на рідній землі, яку він так любив: «Гей, кому щомить / Серденько болить / За народ, за край коханий, — / Той робітник пожаданий / Знає, що робить».