ГДЗ Історія України 7 клас О.І. Пометун, О.В. Дудар, Н.М. Гупан (2024)

Сторінка 34

Перевір себе

1. Які походи здійснив князь Ігор?

• Приборкав непокірних деревлян у 914 році і наклав на них більшу данину;
• Здійснив невдалий похід на Візантію у 941 році, де зазнав поразки від “грецького вогню”;
• Організував повторний похід на Візантію у 944 році, який завершився укладенням вигідної торгової угоди.

2. Чому деревляни наважилися вбити Ігоря?

• Він збирав з них надмірну данину, що викликало обурення;
• Ігор вирішив зібрати данину з деревлян вдруге за один рік, що стало останньою краплею.

3. Які зміни у збиранні данини запровадила Ольга?

• Встановила фіксовані норми данини – “уроки”;
• Створила спеціальні місця для збору і зберігання данини – “погости”;
• Закріпила за княжою казною “ловища” – землі для полювання, що давали постійний прибуток.

4. Чому княгині Ользі не вдалося поширити християнство?

Княгині Ользі не вдалося поширити християнство через сильний опір язичників, зокрема її сина Святослава, який підтримував давню віру. Ольга розуміла, що насильницьке насадження християнства могло призвести до внутрішнього конфлікту, тому не наполягала на його впровадженні як державної релігії. Проте вона заклала основи для подальшого поширення християнства на Русі

5. Чи правильним є твердження, що походи Ігоря були менш вдалими, ніж Олега? Чому?

Так, твердження, що походи Ігоря були менш вдалими, ніж Олега, є правильним. Ось чому:

• Походи на Візантію: Олег здійснив успішний похід на Константинополь у 907 році, який завершився вигідною торговою угодою. Ігор, навпаки, зазнав невдачі в першому поході на Візантію в 941 році через використання візантійцями “грецького вогню”, що знищив багато руських суден. Лише другий похід у 944 році завершився укладенням угоди, але це було лише поновленням умов, які вже існували за Олега.
• Внутрішня політика: Олег успішно об’єднав східнослов’янські племена під своєю владою, закріпивши контроль над важливими торговими шляхами. Ігор, хоча й намагався продовжити цю політику, зіткнувся з великим опором підлеглих племен, зокрема деревлян, що врешті-решт призвело до його загибелі.

6. Чи були зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, важливими для укріплення держави? Поясни свою думку.

Так, зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, були дуже важливими для зміцнення держави. Ольга впорядкувала систему збору данини, встановивши фіксовані розміри (“уроки”), місця збору (“погости”) та закріпивши за казною “ловища” – землі для полювання. Це дало державі стабільні і прогнозовані надходження, зменшило зловживання збирачів данини та напругу між князівською владою і підлеглими племенами. Впорядкування збору данини посилило центральну владу та економічну основу держави.

7. Прочитай характеристику княгині Ольги відомої української дослідниці Наталії Полонської-Василенко. Чи погоджуєшся ти з її думкою? Чому?

Я погоджуюся з думкою Наталії Полонської-Василенко про княгиню Ольгу. Дослідниця називає Ольгу “Мудрою” за те, що за 20 років її правління “не було ні заворушень, ні повстань”. Це свідчить, що Ользі вдалося зміцнити державу, приборкати місцеві княжіння та впорядкувати управління, як це робив на Заході Карл Великий. Полонська-Василенко справедливо відзначає державотворчу діяльність Ольги, яка заклала основи стабільності Київської держави.

А ще ти можеш

Вислов своє ставлення до діяльності княгині Ольги у вигляді короткого (8–10 речень) есе. Використай інструмент дослідження.  

https://vse.ee/cfwx

На мою думку, княгиня Ольга була:

• Мудрою і далекоглядною правителькою. Вона впорядкувала систему збору данини, зміцнила центральну владу, розвивала дипломатичні відносини з іншими державами.
• Рішучою і вольовою. Ольга жорстоко помстилася деревлянам за вбивство чоловіка Ігоря, придушила опір місцевих князів.
• Прихильницею християнства. Ольга прийняла хрещення, сприяла поширенню нової віри, хоча й не зробила її державною релігією.

Я оцінюю діяльність Ольги позитивно. Вона зміцнила Київську державу, впорядкувала управління, підняла міжнародний авторитет Русі. Літопис називає її мудрою правителькою.

В Україні пам’ять Ольги вшановують, бо вона:

• Була першою жінкою на київському престолі
• Зміцнила державу реформами
• Прийняла християнство
• Розвивала дипломатичні відносини

Ольгу канонізували як святу. З 1997 року в Україні існує орден княгині Ольги, яким нагороджують видатних жінок.

Є пам’ятники Ользі в Києві.Художники зображують Ольгу як величну державну діячку, часто з атрибутами влади (корона) та християнськими символами (хрест). Її образ втілює мудрість, силу духу, відданість державі та новій вірі.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 4.

https://vse.ee/cfwx

1. Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Ігоря? Підтвердь свої думки прикладами подій.

Напрями внутрішньої політики:

Напрями зовнішньої політики:

Отже, у внутрішній політиці Ігор спрямовував зусилля на утримання підкорених племен і збільшення збору данини, а у зовнішній – здійснював походи на Візантію для укладення вигідних торгових угод та підтримував мир з печенігами.

2. На основі ілюстрацій поясни, чому Русь зазнала поразки у війні з Візантією.

На основі ілюстрацій можна пояснити поразку Русі у війні з Візантією 941 року такими причинами:

• Руські лодії були меншими за розмірами порівняно з візантійськими кораблями. Це робило їх вразливішими в бою.
• Візантійці застосували проти русичів “грецький вогонь” – запальну суміш, яку викидали через спеціальні труби-вогнемети. Руські лодії легко загорялися від цієї суміші.
• У русичів не було ефективних засобів боротьби проти “грецького вогню”, їхня зброя та обладунки програвали візантійським.

Отже, технічна перевага візантійського флоту, особливо використання “грецького вогню”, стала вирішальною причиною поразки князя Ігоря у поході на Константинополь 941 року.

3. На основі документа визнач і запиши причини непокори деревлян київському князю.

• Ігор уже зібрав з деревлян данину, але вирішив повернутися по додаткову данину. Це обурило деревлян.
• Князь “чинив насильство” над деревлянами під час збору данини, тобто його дружина поводилася жорстоко і свавільно.
• Деревляни вважали, що Ігор, як хижий вовк, обкрадає і грабує їх. Якщо його не зупинити, то він “погубить” усіх деревлян.
• Деревляни попереджали Ігоря не приходити по данину вдруге, але він не послухав їхньої вимоги.

Таким чином, жадібність і жорстокість Ігоря під час збирання данини, його небажання рахуватися з інтересами деревлян призвели до повстання і вбивства князя. Деревляни вбачали в діях Ігоря загрозу для свого племені.

4. На основі ілюстрацій та наведеного документа визнач і запиши риси характеру, які виявила Ольга під час боротьби з деревлянами. Помста Ольги деревлянам (мініатюри з Радзивіллівського літопису)

На основі ілюстрацій та наведеного документа можна визначити такі риси характеру, які виявила княгиня Ольга під час боротьби з деревлянами:

1. Хитрість і винахідливість. Ольга вдалася до хитрощів, щоб захопити столицю деревлян Іскоростень. Вона попросила від кожного двору по три голуби і горобці, а потім наказала прив’язати до них палаючий трут. Птахи повернулися до своїх гнізд і спричинили велику пожежу в місті.
2. Рішучість і безжальність. Ольга діяла рішуче і жорстоко при придушенні опору деревлян. Вона спалила старійшин міста, частину людей побила, а з інших стягнула данину. Це свідчить про її готовність до радикальних дій заради зміцнення влади.
3. Мстивість. Літописець зображує дії Ольги саме як помсту за вбивство її чоловіка Ігоря. Жорстокість розправи над деревлянами була продиктована бажанням княгині покарати вбивць і залякати інших потенційних бунтівників.
4. Владність і честолюбство. Ольга прагнула повністю підкорити деревлян і змусити їх платити данину Києву. Вона діяла як володарка, що не допускає непокори і бунту проти своєї влади.

Отже, літописне оповідання та ілюстрації зображують Ольгу як сильну, рішучу і навіть жорстоку правительку, яка будь-якими засобами придушувала опір і утверджувала свою владу над підкореними племенами.

5. Як ти гадаєш, чи могли повторитися події 945 р. під час правління Ольги? Свою думку аргументуй.

Я вважаю, що події 945 року, коли деревляни вбили князя Ігоря через надмірні побори данини, навряд чи могли повторитися під час правління княгині Ольги.

Тому що Ольга впровадила важливі реформи в системі збору данини (полюддя), які зробили цей процес більш впорядкованим і менш обтяжливим для підлеглих племен:

1. Вона встановила фіксовані норми данини – “уроки”, що зменшило свавілля збирачів.
2. Створила спеціальні місця для збору і зберігання данини – “погости”, де могли перебувати представники князівської влади.
3. Закріпила за казною “ловища” – землі для полювання, які давали постійний прибуток хутром.

Наприклад, літописець повідомляє, що Ольга “встановила по Дніпру погости і данину, і по Десні, і по Лузі погости і данину, і оброки”. Це свідчить про системний підхід княгині до впорядкування збору данини на всіх підвладних Києву землях.

Крім того, Ольга жорстоко придушила опір деревлян і приборкала інші місцеві княжіння, зміцнивши центральну владу Києва. Літописні оповіді про її помсту деревлянам мали залякати інших потенційних бунтівників.

Отже, реформи Ольги зробили збір данини більш регламентованим і менш обтяжливим, а її рішучі дії проти непокірних племен зміцнили князівську владу. Це значно зменшувало ймовірність повторення подій на кшталт вбивства князя підданими через надмірні побори.

6. Порівняй зовнішню і внутрішню політику Ігоря й Ольги.