ГДЗ Географія 8 клас Г.Д. Довгань (2025)

§ 5. Елементи географічної карти. Картографічні проекції

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Назвіть основні елементи географічної карти. Чому перш ніж розпочати роботу з картою, слід ознайомитися з її легендою?

Основні елементи географічної карти:

• масштаб;
• координатна сітка (паралелі та меридіани);
• умовні позначення;
• легенда карти;
• назва карти;
• рамка карти;
• орієнтування (напрям півночі, півдня, сходу, заходу).

Чому треба ознайомитися з легендою:

Легенда пояснює значення умовних позначень, кольорів і символів, які використані на карті. Без неї важко правильно інтерпретувати інформацію – можна неправильно зрозуміти дані або зробити хибні висновки.

2. Поясніть основні принципи побудови циліндричних, конічних та азимутальних проекцій. Для створення яких карт їх використовують?

Циліндрична проекція – уявно проектує поверхню Землі на циліндр, який розгортають у площину.

• Перевага: зручна для зображення всієї земної кулі або великих регіонів вздовж екватора.
• Недолік: сильні спотворення поблизу полюсів.
• Використання: карти світу, навігаційні карти.

Конічна проекція – проєктування на уявний конус, що накритий на земну кулю.

• Перевага: менші спотворення для середніх широт.
• Використання: карти окремих материків і країн у середніх широтах (у тому числі України).

Азимутальна проекція – проєктування на площину, дотичну до кулі в певній точці.

• Перевага: точні напрямки з центру проекції.
• Використання: полярні карти, карти авіаційних маршрутів.

3. Чому під час створення географічних карт неможливо уникнути спотворень? Поясніть, як можна дізнатися про характер і ступінь спотворень на карті.

Чому неможливо уникнути спотворень:

Земля має форму кулі (геоїда), а карта – площинне зображення. Неможливо перенести поверхню кулі на площину без змін у відстанях, кутах або площах – при розгортанні сфери на площину виникають спотворення.

Як дізнатися про характер і ступінь спотворень:

• за типом картографічної проекції, зазначеної в описі карти;
• за спеціальними діаграмами або сітками спотворень (наприклад, еліпсами Тіссо);
• порівнюючи відстані, площі й напрямки з реальними вимірюваннями.