ГДЗ Всесвітня історія 7 клас О.І. Пометун, Ю.Б. Малієнко, О.В. Дудар (2024)

Сторінка 12

2. Які події відображено на ілюстрації? Чи є, на вашу думку, сюжет картини типовим для доби Великого переселення народів? Які деталі на це вказують?

На картині “Прибуття хорватів на Адріатику” (1905) художника Отона Івековича зображено одну з ключових подій хорватської історії – міграцію хорватських племен на територію сучасної Хорватії в VII столітті. Ця подія була частиною більш масштабного процесу, відомого як Велике переселення народів.

Сюжет картини цілком типовий для зображення міграційних процесів тієї епохи. На це вказують такі деталі:

1. Група людей у яскравому традиційному одязі, озброєних списами та мечами, що рухається верхи на конях.
2. Гірський пейзаж на тлі, що символізує подолання перешкод під час переселення. Племена часто мігрували через гірські масиви.
3. Присутність жінок та дітей у складі групи вказує на масштабну міграцію цілих племен, а не лише військових загонів.
4. Загальна композиція та деталі одягу, озброєння відповідають типовим зображенням періоду Великого переселення народів у Європі в IV-VII ст.

Отже, картина Івековича є яскравою ілюстрацією тих масштабних міграційних процесів, які призвели до формування нових етносів та держав на руїнах Римської імперії в ранньому Середньовіччі. Хорватська міграція на Адріатику була частиною цього історичного явища.

ПОМІРКУЙТЕ

Що називають Великим розселенням слов’ян? Які були наслідки цього розселення?

Велике розселення слов’ян – це масова міграція слов’янських племен у V-VII ст. на території Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Воно відбувалося в рамках загального процесу Великого переселення народів.

Основні наслідки Великого розселення слов’ян:

1. Слов’янські племена розселилися на величезних територіях – від Подунав’я і Балкан до Балтійського моря і верхів’їв Дону та Волги. Вони заселили землі сучасних Польщі, Чехії, Словаччини, України, Білорусі, Росії, Болгарії, Сербії, Хорватії та інших країн.
2. Внаслідок розселення та взаємодії з місцевим населенням сформувалися три гілки слов’ян – південні, західні та східні. Кожна з них мала свої особливості в мові, культурі, звичаях.
3. На основі слов’янських племен почали формуватися перші слов’янські держави – Само, Карантанія, Перше Болгарське царство та інші. Пізніше виникли Київська Русь, Польща, Чехія, Сербія, Хорватія тощо.
4. Слов’яни принесли на нові землі свою культуру, мову, традиції, релігію. Це значно вплинуло на розвиток цих територій в наступні століття.
5. Розселення слов’ян заклало основи сучасної етнічної та мовної карти Центрально-Східної Європи. Слов’янські народи становлять значну частину населення цього регіону.