ГДЗ Всесвітня історія 7 клас О.В. Гісем, О.О. Мартинюк (2024)

Сторінка 16

Запитання і завдання

Застосовуємо і творимо

10. Працюємо разом. Метод «Синтез думок». Обговоріть, чим імперія Карла Великого відрізнялася від Римської імперії.

• Імперія Карла Великого об’єднувала різні германські племена, тоді як Римська імперія включала переважно романізовані народи.
• Імперія франків мала натуральне господарство з слабкими економічними зв’язками між регіонами, а Римська імперія базувалася на розвинутій торгівлі й товарно-грошових відносинах.
• Карл Великий спирався на важку кінноту васалів, а основою римського війська були піхотинці-легіонери.
• Карл Великий прагнув відродити імперську велич за римським зразком, але реальні умови його держави суттєво відрізнялися від римських.

11. За додатковими джерелами підготуйте мінідослідження за темою «Каролінзьке відродження».

Каролінзьке відродження, також відоме як Каролінгське Відродження, було періодом культурного та інтелектуального розквіту в Західній Європі під час правління Карла Великого та його спадкоємців. Цей період, який тривав з кінця VIII до початку IX століття, характеризувався розвитком освіти, науки, мистецтва та архітектури, що було обумовлено практичними потребами держави.

Карл Великий, який у 800 році був проголошений імператором Священної Римської імперії, розумів важливість освічених людей для управління імперією. Він заснував школу при своєму палаці в Аахені, яку очолив Алкуїн з Англії, та підтримував монастирі як центри освіти. Латина стала офіційною мовою імперії, що було важливим для читання стародавніх текстів та Біблії.

Освітній процес сприяв залученню вчених, зокрема з Англії та Ірландії, для викладання латини у школах та при дворі Карла Великого. Монахи у різних франкських монастирях займалися копіюванням стародавніх текстів, що сприяло збереженню та поширенню знань.

Каролінзьке відродження також відзначилося розвитком аналів, які відіграли значну роль у створенні писемної історії імперії. У сфері мистецтва та архітектури було зведено численні церкви, монастирі та палаці, натхненні пізньоримською та візантійською архітектурою.

Цей період позначив відродження класичної, зокрема римської, культури та знань, заклавши фундамент для майбутніх культурних та інтелектуальних розвитків у Європі. Справу Карла Великого продовжили його спадкоємці, Людовик Благочесний та Карл ІІ Лисий, які підтримували та розвивали досягнення Каролінзького відродження.

Термін “Каролінгське Відродження” був запроваджений у 30-х роках XIX століття французьким істориком Жан-Жаком Ампером, який визначив цей період як час розквіту культури та освіти.