ГДЗ Географія 8 клас С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко (2025) |
← Повернутися до розділів |
| Назад до § 18 | § 19 | Вперед до § 20 |
Розв'язок:
§ 19. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Розкажіть, що можна простежити за геологічною картою.
Геологічна карта дозволяє простежити:
- склад та розподіл гірських порід;
- вікову послідовність порід;
- тектонічні структури (щити, платформи, складчасті зони, западини);
- наявність корисних копалин;
- особливості геологічної історії території.
2. За геологічною картою з’ясуйте, в якій частині України виходять на поверхню найдавніші гірські породи.
Найдавніші гірські породи (кристалічний фундамент) виходять на поверхню в:
Українському щиті (центр та північ України: Житомирська, Київська, Черкаська області).
3. Розкажіть, що таке неотектонічні рухи та як вони вплинули на формування сучасного рельєфу України.
Неотектонічні рухи – сучасні або нещодавні вертикальні та горизонтальні переміщення земної кори.
Вплив на рельєф:
- формування западин і підняття ділянок;
- зміна русел річок;
- створення сучасних низин і підвищень (Причорноморська низовина, Дніпровсько-Донецька западина).
4. Поясніть на конкретних прикладах, як за складом та віком гірських порід можна відновити геологічну історію території.
Приклад:
- Вапняки та морські осади → давні моря на території України;
- Пісок та глина → річкові долини та озера;
- Кристалічні породи Українського щита → стародавня фундаментальна кора;
- Викопні рештки → розвиток флори і фауни у різні епохи (палеозой, мезозой, кайнозой).
5. Які докази свідчать про існування у минулому кількох епох зледеніння?
Наявність морен, валів, льодовикових відкладів;
Розмиті та згладжені поверхні скель;
Пісок та гравій, перенесені льодовиками;
Корінні породи, подряпані рухом льодовика;
Виявлення слідів стародавніх льодовикових річок і озер.
6. Яке практичне значення має вивчення геологічної будови для господарської діяльності людини?
Виявлення та видобуток корисних копалин (вугілля, нафта, газ, метали, будівельні матеріали);
Планування будівництва та інфраструктури з урахуванням стабільності ґрунтів;
Передбачення природних ризиків (зсуви, просідання ґрунту, небезпечні розломи);
Раціональне використання земель для сільського господарства та водних ресурсів.