ГДЗ Географія 8 клас С.П. Запотоцький, М.В. Зінкевич (2025)

§ 18. Типи рельєфу за походженням

? Практикуємо

Наведіть конкретні приклади того, що акумуляція і денудація гірських порід є протилежно направленими, але взаємопов’язаними процесами, що зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу

Акумуляція – це процес накопичення і відкладання гірських порід у зниженнях рельєфу, а денудація — руйнування та винесення порід із підвищень. Вони протилежні за напрямом: денудація прибирає матеріал, а акумуляція його накопичує. Проте ці процеси взаємопов’язані, бо продукти руйнування (денудації) стають матеріалом для акумуляції.

Приклади:

• У горах Карпат дощові та талі води руйнують схили, утворюючи яри й балки (денудація). Зруйновані частинки переносяться вниз і відкладаються на рівнинах, формуючи заплави річок (акумуляція).
• На морському узбережжі хвилі руйнують береги (денудація), а далі відкладають пісок, утворюючи пляжі, коси та берегові тераси (акумуляція).
• Вітрова діяльність у степах: вітер здуває пісок із відкритих ділянок (денудація) і відкладає його у вигляді дюн і гряд (акумуляція), наприклад, Олешківські піски.

? Практикуємо

Поясніть, чи може використовуватись у проєкті документація геоморфологів 10-річної давності. Обґрунтуйте свою думку

Документація геоморфологів 10-річної давності не завжди є достатньо актуальною для сучасного проєкту, бо екзогенні процеси (ерозія, зсуви, обвали, утворення ярів, акумуляція) можуть суттєво змінити рельєф навіть за такий короткий період, особливо в районах активного рельєфоутворення чи господарської діяльності людини. Екзогенний рельєф часто є молодим і змінюється протягом життя людини, тому для точного проєктування потрібні найсвіжіші дані про стан поверхні. Старі карти можуть не відображати нові яри, зсуви, осипи чи інші зміни, що впивають на безпеку та ефективність будівництва або розробки родовища.

? Практикуємо

2. Проаналізуйте, які типи рельєфу характерні для вашої адміністративної області

Щоб відповісти точно, треба знати вашу область. Ось короткий аналіз основних типів рельєфу для різних регіонів України за даними геоморфологічної карти:

• Карпати, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області — переважає тектонічний піднятий рельєф (гори), гравітаційний (зсуви, обвали), водний (річкові долини), місцями льодовиковий (кари, моренні гряди).
• Київська, Чернігівська, Житомирська, Волинська області (Полісся) — тектонічний, льодовиковий (моренні горби, зандрові рівнини), еоловий (дюни), біогенний (торфові болота).
• Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Кіровоградська області (Поділля, Придніпров’я) — тектонічний піднятий рельєф (височини), водний (яри, балки), карстовий (карстові лійки, печери на Поділлі).
• Одеська, Миколаївська, Херсонська області (Причорномор’я) — тектонічний опущений рельєф (низовини), морський (пляжі, коси), еоловий (Олешківські піски), біогенний (болота).
• Донецька, Луганська області — тектонічний піднятий рельєф (височини), водний (яри, балки), карстовий (печери), антропогенний (кар’єри, терикони).
• Крим — тектонічний піднятий рельєф (гори), вулканічний (лаколіти, конуси), морський (берегові тераси), карстовий (печери), гравітаційний (зсуви, обвали).

? Практикуємо

Із розвитком туризму в Карпатах інтенсивно розбудовують відповідну інфраструктуру, зокрема для гірськолижних баз. Це супроводжується вирубуванням лісу для будівництва доріг та лижних трас. Утворенню яких форм рельєфу сприятиме така діяльність людини?

Вирубування лісу для інфраструктури гірськолижних баз у Карпатах сприятиме утворенню таких форм рельєфу:

• Зсуви, обвали та осипи — через втрату лісу схили стають нестійкими, особливо після рясних дощів, що призводить до зсувних і обвально-осипних процесів.
• Яри та балки — на вирубаних ділянках посилюється водна ерозія, дощова вода швидко змиває ґрунт, утворюючи яри та балки.
• Антропогенні форми рельєфу — дороги, тераси, штучні насипи, вирівняні майданчики для споруд, кар’єри для добування матеріалів.

Всі ці процеси призводять до деградації природного рельєфу, підвищення ризику селів, ерозії та зменшення стійкості схилів.

? Практикуємо

1. Розгляньте мал. 83 та оцініть інтенсивність процесу ерозії в різних частинах країни.

• Висока інтенсивність спостерігається переважно на височинах: Донецькій, Придніпровській, Подільській, а також у передгір’ях Карпат і Кримських гір.
• Середня інтенсивність характерна для Волинської та Приазовської височин, а також для схилів річкових долин у центральній частині України.
• Низька інтенсивність притаманна низовинам, таким як Поліська на півночі та Причорноморська на півдні, де рельєф більш рівнинний.

2. Які чинники впливають на формування ярів?

• Діяльність текучих вод: тимчасові потоки дощових і талих вод, які стікають по схилах.
• Характер рельєфу: наявність схилів, їхня крутизна та довжина.
• Склад гірських порід: яри легше утворюються в пухких осадових породах (леси, суглинки), які легко розмиваються.
• Відсутність рослинності: рослини своїм корінням укріплюють ґрунт, тому на розораних або вирубаних схилах ерозія відбувається значно інтенсивніше.

3. Чому ярів і балок утворюється найбільше саме на височинах?

Ярів і балок найбільше утворюється на височинах, тому що там для цього є найсприятливіші умови. Височини мають значні перепади висот і крутіші схили, через що потоки води мають більшу швидкість і руйнівну силу. Крім того, височини часто складені з пухких лесових порід, які легко розмиваються водою.

4. Які заходи слід запроваджувати для захисту земельних угідь від дії водної ерозії?

• Заліснення та залуження схилів: висаджування дерев, кущів і трав на схилах балок та ярів для зміцнення ґрунту.
• Створення терас: на крутих схилах роблять спеціальні горизонтальні уступи (тераси) для зменшення швидкості потоків.
• Обмеження розорювання крутих схилів
• Будівництво гідротехнічних споруд: спорудження невеликих дамб і загат у ярах для затримання води та наносів.

? Практикуємо

1. Знайдіть в інтернет-джерелах інформацію про їх походження.

Олешківські піски утворилися внаслідок дії вітру (еолових процесів) на піщані відклади, які залишилися після відступу давнього Дніпра та його рукавів. Ці піски почали активно формуватися після останнього льодовикового періоду. Важливу роль у сучасному вигляді Олешківських пісків відіграла господарська діяльність людини: випасання худоби, вирубування лісу, що призвело до знищення природної рослинності й активізації вітрової ерозії. У XX столітті для зупинки руху пісків почали масово висаджувати соснові ліси, але навіть зараз піщані площі продовжують збільшуватися через пожежі та недостатній догляд за лісонасадженнями.

2. Як ви думаєте, їх можна вважати еоловим типом рельєфу чи створеним людиною? Відповідь обґрунтуйте.

Олешківські піски — це еоловий тип рельєфу, бо основну роль у їх формуванні відіграє вітер: саме він створює дюни, кучугури, гряди. Проте сучасний вигляд цієї пустелі значною мірою зумовлений діяльністю людини (вирубка лісу, випасання худоби, пожежі), яка сприяла активізації еолових процесів. Тобто Олешківські піски — це природна форма рельєфу (еоловий тип), але її масштаби й активність значною мірою посилені антропогенним впливом.

Робота в групі

Об’єднайтеся в групи та проведіть дослідження на запропоновану вам тему за планом:

І група: Досліджуємо карст

1) Причини утворення

Карстові процеси виникають внаслідок хімічного розчинення та вимивання легкорозчинних гірських порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі) підземними та поверхневими водами. Основна умова для утворення карсту — наявність води з підвищеною кислотністю, яка здатна розчиняти карбонатні породи.

2) Поширення на території України

Карстовий тип рельєфу найбільш поширений в окремих районах Подільської та Донецької височин та Кримських гір. Формами карстового рельєфу є карстові лійки, печери, провалля. На півдні Тернопільщини є декілька десятків карстових печер, включаючи печеру Озерну та печеру Оптимістичну — найдовшу гіпсову печеру в світі.

3) Господарська діяльність людини, яка призводить до активізації процесів

Антропогенні чинники, що посилюють карстові процеси: надмірне водозабірання з підземних джерел, порушення природного стоку поверхневих вод, будівництво споруд на карстонебезпечних територіях, розробка кар’єрів.

4) Шляхи запобігання загрозам та ризикам

Для захисту від карстових процесів необхідно: проводити детальні інженерно-геологічні дослідження перед будівництвом, контролювати рівень підземних вод, створювати захисні споруди навколо карстових форм, обмежувати господарську діяльність на карстонебезпечних територіях.

ІІ група: Досліджуємо зсуви

1) Причини утворення

Зсуви формуються під впливом сили тяжіння та зумовлюють такі процеси, як зсуви, осипи, обвали, селеві явища, лавини. Основними умовами виникнення зсувних процесів є: крутість схилів, насичення породи водою, порушення природного стану схилів.

2) Поширення на території України

Зсуви поширені не тільки в гірських областях Криму та Карпат, але й на Волинській, Подільській, Придніпровській, Приазовській та Донецькій височинах. Селеві явища, лавини, обвали спостерігаються на території України тільки в гірських районах.

3) Господарська діяльність людини, яка призводить до активізації процесів

Антропогенні фактори активізації зсувних процесів: підрізання схилів при будівництві доріг, зміна режиму поверхневих і підземних вод, вирубування лісу на схилах, надмірне навантаження схилів спорудами, порушення природного дренажу.

4) Шляхи запобігання загрозам та ризикам

Заходи протизсувного захисту: укріплення схилів підпірними стінками, дренування схилів для відведення води, заліснення схилів, терасування крутих схилів, контроль за будівництвом на схилах, моніторинг зсувонебезпечних ділянок.

ІІІ група: Досліджуємо яри

1) Причини утворення

Яри і балки утворюються внаслідок водної ерозії — дощові і талі води спричиняють площинний змив гірських порід. Зібравшись у потік у невеликих борознах, вони поглиблюють їх та утворюють яри, балки, річкові долини. Змивають гірські породи зі схилів, особливо інтенсивно з тих, які позбавлені рослинності.

2) Поширення на території України

Яри і балки найбільш поширені на Волинській, Подільській, Донецькій та частині Придніпровської височин1. Це пов’язано з особливостями рельєфу (наявність схилів) та складом гірських порід цих регіонів.

3) Господарська діяльність людини, яка призводить до активізації процесів

Господарська діяльність, що активізує ярову ерозію: неправильна оранка (вздовж схилу замість поперек), знищення природної рослинності, перевипас худоби, вирубування лісу на схилах, порушення природного стоку води.

4) Шляхи запобігання загрозам та ризикам

Заходи боротьби з яровою ерозією включають: заліснення та залуження схилів для зміцнення ґрунту, правильний обробіток ґрунту поперек схилу, створення терас на крутих схилах для зменшення швидкості потоків, будівництво гідротехнічних споруд (невеликих дамб і загат у ярах) для затримання води.