ГДЗ Географія 8 клас С.П. Запотоцький, М.В. Зінкевич (2025)

§ 27. Вплив рельєфу та клімату на річки

? Практикуємо

1. Який зв’язок між геологічною будовою, рельєфом і річковою мережею?

Геологічна будова та рельєф безпосередньо впливають на формування річкової мережі. Характер рельєфу визначає напрямок течії річок - вони течуть від підвищених ділянок до знижених. Твердість гірських порід впливає на швидкість ерозії - м’які породи легше розмиваються, утворюючи широкі долини, а тверді породи створюють вузькі каньйони зі стрімкими схилами.

2. Чим пояснюють відмінності об’єму твердого стоку та прозорості води річок у різних регіонах України?

Відмінності твердого стоку та прозорості води пов’язані з рельєфом та геологічними особливостями регіонів. На півночі України мутність води річок мала через рівнинний рельєф та повільну течію. У середній смузі території мутність більша через наявність багатьох суглинистих відкладів і високу розораність прилеглих територій. У Карпатах і Кримських горах водні потоки часто мають значну мутність через великий похил річок, швидку течію та інтенсивну ерозію гірських порід. Під час зливових дощів у горах можуть утворюватися селеві потоки з дуже високим вмістом твердого матеріалу.

? Практикуємо

1. Чому більшість річок України має повільну течію?

Більшість річок України має повільну течію через невеликий похил рельєфу. Україна розташована переважно на рівнинній території, де річки мають малий похил. Наприклад, середній похил Дніпра становить лише 11,5 см/км, що зумовлює швидкість течії близько 0,6–0,7 м/с. На відміну від гірських річок, рівнинні річки не мають значних перепадів висот, тому їхня течія сповільнена.

2. Опрацювавши текст параграфа, спробуйте назвати два взаємопротилежні процеси, в яких проявляється безперервна робота річок.

Два взаємопротилежні процеси безперервної роботи річок — це річкова ерозія та річкова акумуляція. Річкова ерозія – це процес розмивання гірських порід постійними водотоками, особливо інтенсивний у верхів’ях річок. Річкова акумуляція – це процес відкладання наносів (алювію), який відбувається переважно в нижній течії річки, де вона відкладає пісок і мул.

3. Визначте похил річки Дністер по всій течії та порівняйте з Дніпром.

Розрахунок похилу річки Дністер:

Спочатку обчислимо падіння річки – різницю висот між витоком і гирлом.

Падіння = 818 м – 5 м = 813 м.

Далі розрахуємо похил, поділивши падіння на довжину річки.

Похил Дністра = 813 м / 1362 км ≈ 0,597 м/км, або приблизно 60 см/км.

Похил річки Дніпро:

Згідно з текстом параграфа, середній похил річки Дніпро становить 11,5 см/км.

Порівняння та висновки:

Похил Дністра (≈60 см/км) є значно більшим, ніж похил Дніпра (11,5 см/км) — майже в 5 разів. Оскільки швидкість течії залежить від похилу, можна зробити висновок, що Дністер має значно швидшу течію, а його характер у верхній та середній течії нагадує гірську річку. Натомість Дніпро є типовою рівнинною річкою з повільною та спокійною течією.

? Практикуємо

1. Як ви розумієте вислів «Річки — це результат клімату»?

Річки формуються і існують завдяки клімату, бо головним джерелом їх живлення є атмосферні опади. Кількість води в річці, її режим, сезонні зміни рівня води, тип живлення (снігове, дощове, підземне) залежать від кліматичних умов певної території. Тому саме клімат визначає наявність, повноводність і характер річок.

2. Який добовий стік річки, якщо її поперечний переріз становить 30 м², а швидкість течії 2 м/с? Отримавши результат, порахуйте також і річний стік для цієї річки.

Витрата води: 30 м² × 2 м/с = 60 м³/с

Добовий стік: 60 м³/с × 86 400 с = 5 184 000 м³

Річний стік: 5 184 000 м³ × 365 = 1 892 160 000 м³

? Практикуємо

Чим зумовлені паводки в Кримських горах переважно взимку та навесні?

Паводки в Кримських горах переважно взимку та навесні зумовлені випаданням зливових дощів і раптовими відлигами. Взимку під час відлиги сніг швидко тане, а навесні до цього додаються ще й дощі. Через гірський рельєф вода швидко стікає по схилах у річки, різко підвищуючи рівень води та викликаючи паводки.

? Практикуємо

2. Які види людської діяльності призводять до частіших випадків сходження селевих потоків? Які заходи слід проводити, щоб захистити автомобільні дороги, будівлі та інше?

Частіше сходження селевих потоків спричиняють такі види людської діяльності:

• Масова вирубка лісів на схилах гір (зменшується здатність ґрунту утримувати воду)
• Неправильне ведення сільського господарства (розорювання схилів, випасання худоби)
• Будівництво доріг, будівель без урахування рельєфу і водовідведення

Щоб захистити дороги, будівлі та інші об’єкти, потрібно:

• Зміцнювати схили, висаджувати дерева і кущі
• Будувати спеціальні захисні споруди (дамби, підпірні стінки)
• Прокладати водовідвідні канави і дренажні системи
• Забороняти забудову в небезпечних зонах поблизу річок і на схилах.

3. Чому, мандруючи Карпатами, не рекомендують ставити намет на березі річки?

У Карпатах під час злив або паводків рівень води у річках може різко піднятися. Селеві потоки або паводкова хвиля можуть затопити берегову зону, де стоїть намет, що становить загрозу життю і здоров’ю туристів.

? Практикуємо

Опис режиму річки за графіком та причини його формування:

На графіку видно, що найвище підняття рівня води спостерігається навесні (квітень–травень), коли рівень різко зростає і досягає максимуму 300 см. Це свідчить про весняну повінь, яка зумовлена таненням снігу та надходженням великої кількості талої води з басейну річки. Після цього рівень води поступово спадає, влітку і восени спостерігаються окремі незначні підйоми, які пов’язані з дощовими паводками. Взимку рівень води найнижчий — це період межені, коли річка живиться переважно підземними водами, а опадів мало.

? Практикуємо

1. Використовуючи карти: фізичну, геологічну, кліматичну і водних ресурсів України, виявіть взаємозв’язки між геологічною будовою, кліматом та гідрологічною мережею.

• Геологічна будова впливає на те, як річки прорізають породи: у горах (Карпати, Крим) річки мають глибокі долини, багато порогів і водоспадів, а на рівнинах — долини широкі й пологі.
• Рельєф визначає напрямок течії річок, їхню швидкість і густоту мережі. На рівнинах річки течуть повільно, у горах — швидко.
• Клімат визначає кількість води в річках і їхній режим: у районах з великою кількістю опадів річкова мережа густіша, а річки повноводніші. У посушливих регіонах річки мілкі й маловодні.
• Водні ресурси розподілені нерівномірно: на Поліссі й у Карпатах річкова мережа густа, у степах — рідка.

2. Оцініть вплив рельєфу та клімату на формування річкової мережі і режим річок.

• Рельєф визначає, чи буде річка гірською чи рівнинною: у горах — швидка течія, вузькі й глибокі долини, часті паводки; на рівнинах — повільна течія, широкі долини, весняна повінь.
• Клімат впливає на тип живлення та сезонні зміни рівня води: у північних і західних районах, де більше опадів і снігу, річки мають весняну повінь; у Карпатах де багато дощів, характерні часті паводки протягом року.
• У посушливих районах на півдні річки мілководні, часто пересихають, і їхній режим нестабільний.

Робота в групах

1. Порівнюючи кліматичну та гідрологічну карти, дослідіть, як вплинули рельєф та клімат на річки в Україні.

Рельєф визначає напрямок течії, швидкість і глибину річок: у горах Карпат і Криму річки швидкі, з глибокими долинами, порогами, паводковим режимом. На рівнинах (Полісся, Лісостеп, Степ) річки мають повільну течію, широкі долини, добре виражену весняну повінь. Клімат впливає на водність і режим річок: у районах з великою кількістю опадів річки повноводніші, мають густішу мережу, а в посушливих степах — річки мілкі, часто пересихають, а мережа рідка. Для рівнинних річок України характерна весняна повінь через танення снігу, а для гірських — часті паводки через зливи.

2. Визначте, яким способом розв’язуватимете проблему: дослідженням чи роботою з інформацією.

Для цієї теми доцільніше обрати роботу з інформацією: аналізувати карти, тексти, схеми, робити висновки на основі порівняння даних.

3. Складіть план розв’язання проблеми та розподіліть ролі в групі.

План:

1. Аналіз рельєфу: Дослідити на фізичній карті, де розташовані гори та рівнини і як це впливає на напрямок і густоту річкової мережі.
2. Аналіз клімату: Дослідити на кліматичній карті, як розподіляються опади по території України.
3. Синтез даних: Поєднати інформацію про рельєф і клімат з гідрологічною картою, щоб пояснити режим та характер річок у різних регіонах.
4. Створення схеми: Підготувати графічне зображення для наочної демонстрації результатів.

Розподіл ролей:

• Картограф: працює з фізичною та гідрологічною картами, визначає зв’язок між рельєфом і річками.
• Кліматолог: працює з кліматичною картою, аналізує вплив опадів і температури на режим річок.
• Аналітик: узагальнює всю інформацію, готує висновки та створює графічне зображення.

4. Підготуйте графічне зображення розв’язання проблеми.

Для графічного зображення можна скласти таку порівняльну таблицю: