ГДЗ Географія 8 клас С.П. Запотоцький, М.В. Зінкевич (2025)

§ 19-20. Мінеральні ресурси та їх поширення в межах України

? Практикуємо

1. Територія України розташована в межах тектонічних структур, різних за віком та умовами утворення. Як це вплинуло на забезпеченість нашої країни різними групами корисних копалин?

Територія України охоплює різновікові тектонічні структури: давні кристалічні щити, молоді платформи, западини та прогини. Це забезпечило різноманітність і багатство корисних копалин. У межах тектонічних западин і прогинів (наприклад, Дніпровсько-Донецька западина, Передкарпатський прогин) зосереджені поклади осадових корисних копалин: вугілля, нафти, газу, солей, сірки. На кристалічних щитах (Український щит) — рудні корисні копалини магматичного та метаморфічного походження: залізні, нікелеві, титанові, уранові руди, графіт. Таким чином, різноманітна тектонічна будова країни спричинила формування багатьох видів корисних копалин різного походження.

2. Спробуйте пояснити походження магматичних порід у передгірних прогинах Карпат.

У крайових прогинах Українських Карпат більшість корисних копалин мають осадове походження, бо колись тут були моря, де відкладалися осади. Проте у Закарпатському прогині знайдено поклади магматичних порід: поліметалевих і ртутних руд, золота. Їхнє походження пов’язане з давньою вулканічною діяльністю в регіоні: у тріщинах земної кори під час рухів земної кори піднімалася магма, яка при остиганні утворювала рудні мінерали.

? Практикуємо

У місцях глибинного залягання покладів кам’яної солі часто виникають провалля. З яким процесом це пов’язано?

Провалля виникають через розчинення кам’яної солі підземними водами. Сіль добре розчиняється у воді, тому коли підземні води досягають соляних пластів, вони розчиняють сіль і вимивають її, утворюючи порожнини. З часом покрівля цих порожнин може обвалюватися, що й спричиняє провалля.

? Практикуємо

Територія України ще недостатньо досліджена в геологічному відношенні. Подумайте, родовища яких корисних копалин можна ще знайти на Придніпровській низовині та височині. Обґрунтуйте свої припущення.

На Придніпровській низовині та височині можна ще знайти родовища осадового походження — бурого вугілля, нафти, природного газу, кам’яної солі, а також рудних і нерудних копалин, пов’язаних із кристалічними породами, які виходять на поверхню або залягають неглибоко. Це можуть бути залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, графіт, а також будівельні матеріали — граніти, глини, піски. Таке припущення обґрунтоване тим, що Придніпровська височина розташована на Українському щиті, де вже відомі великі поклади рудних копалин, а низовина — у межах тектонічної западини, де переважають осадові корисні копалини.

? Практикуємо

1. До яких тектонічних структур та форм рельєфу приурочені вугільні басейни?

Вугільні басейни (Донецький, Львівсько-Волинський) приурочені до тектонічних западин і низовин, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу. Наприклад, Донецький басейн розташований у межах Донецької западини, а Львівсько-Волинський — у Львівській западині.

2. До яких тектонічних структур та форм рельєфу приурочені нафтогазові басейни?

Нафтогазові басейни України розміщені в межах тектонічних западин і прогинів: Дніпровсько-Донецька западина (Східний нафтогазоносний район), Передкарпатський прогин (Західний район), Причорноморська западина (Південний район).

3. Чи можна знайти поклади кам’яного вугілля у докембрійських відкладах? Відповідь обґрунтуйте.

Поклади кам’яного вугілля не можна знайти у докембрійських відкладах, оскільки вугілля утворюється з решток рослин, які з’явилися значно пізніше – у палеозої. Докембрійські породи сформувалися задовго до появи наземної рослинності, тому в них немає умов для утворення вугілля.

? Практикуємо

У 2020–2021 рр. в Україні за рік видобували орієнтовно 5 млн тонн вугілля. Знайдіть у тексті параграфа запаси вугілля і порахуйте, на скільки орієнтовно вистачить цієї сировини, якщо темпи видобутку та використання не зміняться.

Запаси кам’яного вугілля в Україні становлять близько 60 млрд тонн. Якщо щорічно видобувати 5 млн тонн, то цих запасів вистачить приблизно на 12 000 років.

? Практикуємо

1.  Розглядаючи рельєф на території Донецької та Луганської областей у Google Earth, ви неодмінно побачите такі краєвиди, як на мал. 90. Поясність причини їх утворення. 

Ці краєвиди утворилися через нагромадження териконів — штучних насипів із відходів гірничої промисловості, які залишаються після видобутку вугілля. Терикони формуються біля шахт у результаті складування порожньої породи, яку піднімають із надр разом із вугіллям.

2. Вкажіть негативні наслідки нагромадження териконів.

• Забруднення повітря та ґрунтів токсичними речовинами.
• Самозаймання териконів, що призводить до виділення шкідливих газів.
• Займання може спричинити пожежі.
• Займають значні площі, погіршуючи ландшафт і умови життя людей.
• Можуть бути джерелом зсувів.

3. Запропонуйте альтернативні шляхи використання териконів для того, щоб вони приносили прибуток місцевим громадам.

• Створення рекреаційних зон: облаштування велотреків, лижних трас, парків.
• Використання для встановлення сонячних батарей і вітрових електростанцій.
• Видобуток залишків цінних мінералів із відходів.
• Використання у будівництві (як сировину для дорожнього покриття або насипів).

? Практикуємо

Поміркуйте, чим обумовлена необхідність пошуку та освоєння нетрадиційних джерел енергії в Україні та світі.

Необхідність пошуку та освоєння нетрадиційних джерел енергії обумовлена такими причинами:

• Вичерпність традиційних (вугілля, нафта, газ) енергоресурсів і залежність від імпорту енергоносіїв, що загрожує енергетичній безпеці країни.
• Зростання викидів парникових газів і зміна клімату — для зменшення шкідливого впливу на довкілля потрібен перехід до відновлюваної енергії.
• Військові дії та політична нестабільність, які ускладнюють стабільне постачання традиційних ресурсів і змушують шукати автономні та безпечні джерела енергії.
• Прагнення до сталого розвитку, підвищення енергоефективності, зниження енергозатрат економіки, а також виконання міжнародних зобов’язань щодо декарбонізації та екологічної безпеки.
• Світовий досвід показує, що альтернативна енергетика дає змогу зменшити витрати, підвищити енергетичну незалежність і створити нові робочі місця.

Тому розвиток нетрадиційних джерел енергії – це шлях до енергетичної незалежності, економії ресурсів та захисту довкілля.

? Практикуємо

Спрогнозуйте особливості розроблення родовищ руди, зважаючи на те, що ці гірські породи пов’язані з гірськими породами Українського щита. Яким способом доцільніше їх видобувати: шахтним чи кар’єрним?

Родовища руд, пов’язані з гірськими породами Українського щита, зазвичай залягають близько до поверхні або на невеликій глибині. Це дозволяє ефективно використовувати кар’єрний (відкритий) спосіб видобутку, оскільки він економічно вигідніший, безпечніший і дає змогу видобувати великі обсяги руди. Саме так розробляють, наприклад, Криворізький та Білозерський залізорудні басейни. Шахтний спосіб застосовують рідше — лише там, де рудні тіла залягають глибоко або кар’єрний видобуток неможливий через особливості рельєфу чи екологічні обмеження.

? Практикуємо

1. Бурштин – сонячний камінь. Мабуть, саме під такою «кодовою назвою» цей самоцвіт відомий протягом уже багатьох років. Україна входить у першу п’ятірку держав за його видобутком. Де на території України його видобувають?

Бурштин в Україні видобувають на Поліссі — у Рівненській, Житомирській та Волинській областях.

2. Нелегальний видобуток бурштину завдає збитків не тільки економіці держави, а й непоправної шкоди навколишньому середовищу. Копачі використовують мотопомпи, які вимивають каміння на поверхню. Після цього залишаються глиняно-піщані ями, заповнені водою. Як вирішити цю проблему? Які заходи слід запровадити?

Щоб вирішити проблему, потрібно:

• Посилити контроль і відповідальність за незаконний видобуток бурштину.
• Легалізувати та впорядкувати видобуток — видавати офіційні ліцензії, проводити видобуток лише під контролем держави.
• Відновлювати порушені землі: засаджувати ліс, рекультивувати території після видобутку.
• Залучати місцеві громади до контролю та отримання частини прибутку від легального видобутку.
• Проводити інформаційні кампанії про шкоду нелегального видобутку для природи та економіки.

? Практикуємо

1. Позначте на контурній карті басейни і родовища корисних копалин:

• Донецький кам’яновугільний басейн — Донецька, Луганська, частково Дніпропетровська області.
• Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн — Львівська та Волинська області.
• Дніпровський буровугільний басейн — правобережжя Дніпра: від Житомирської до Дніпропетровської області.
• Західний нафтогазоносний район — Передкарпаття (Івано-Франківська, Львівська області).
• Східний нафтогазоносний район — Дніпровсько-Донецька западина (Чернігівська, Полтавська, Сумська, Харківська області).
• Південний нафтогазоносний район — Причорномор’я, Крим.
• Криворізький залізорудний басейн — захід Дніпропетровської області.
• Кременчуцький залізорудний район — Полтавська область.
• Придніпровський марганцеворудний басейн — Дніпропетровська, Запорізька області.
• Іршанське родовище титанових руд — Житомирська область.
• Бахмутське, Слов’янське родовища кам’яної солі — Донецька область.
• Заваллівське родовище графіту — Кіровоградська область.

2. В Україні розвідано майже 4 тисячі родовищ різних видів корисних копалин промислового значення, проте розробляють лише третину з них. Чому підприємства в Україні імпортують мінеральні ресурси, родовища яких виявлено? Відповідь обґрунтуйте.

Причини імпорту:

• Частина родовищ складна для розробки через глибоке залягання, низьку якість сировини або складні гірничо-геологічні умови.
• Відсутність сучасних технологій для ефективного видобутку.
• Економічно вигідніше купувати деякі ресурси за кордоном, ніж видобувати власні (через високу собівартість, складну логістику).
• Деякі родовища розташовані в екологічно чутливих зонах або на тимчасово окупованих територіях.
• Часто місцеві громади виступають проти розробки родовищ, навіть якщо там є корисні копалини, через можливі екологічні наслідки.
• Недостатній обсяг інвестицій у геологорозвідку, видобуток і переробку.

3. На які корисні копалини багата Ваша місцевість? Чи ведеться їх видобуток сьогодні?

(Відповідь залежить від вашої області. Наприклад, для Житомирщини: багата гранітом, титановими рудами, будівельним каменем, бурштином. Видобуток ведеться, особливо титанових руд, граніту та бурштину.)

5. Проведіть дослідження «Подібність тектонічної будови і закономірностей поширення корисних копалин Австралії й України», накресліть в зошиті таблицю. Для цього скористайтеся тектонічною картою Австралії за покликанням https://cutt.ly/OehOk2UR або за QR-кодом і тектонічною картою України (мал. 57). Зробіть висновки. Які спільні ознаки ви виявили?

Висновки:

Спільні ознаки в тектонічній будові України та Австралії призводять до схожих закономірностей у поширенні корисних копалин. В обох країнах на давніх кристалічних щитах зосереджені рудні корисні копалини, які утворилися з магматичних і метаморфічних порід. У межах осадових чохлів платформ знаходяться родовища паливних корисних копалин (вугілля, нафта, газ), що мають осадове походження. Області давньої складчастості також багаті на вугілля та руди. Це доводить, що існує прямий зв’язок між тектонічною структурою території та видами корисних копалин, які на ній поширені.