ГДЗ Українська література 8 клас О.М. Авраменко (2021) |
← Повернутися до розділів |
стор.66 (6-8) | Вперед до стор.66 (9-10) |
Розв'язок:
6. Поясніть значення слів (або з'ясуйте за словником)
купина, діброва, батареї, канонади, мундири, багнети, пурпуровий.
Купина — горбик на лузі чи болоті, порослий травою або мохом; багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим кореневищем. У біблійній міфології — терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє; у церковному вжитку — назва ікони із зображенням Богородиці, яка ніби рятує від пожежі.
Діброва — листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб.
Батареї — 1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2. ел. Кілька гальванічних елементів або акумуляторів, з'єднаних між собою. 3. Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин.
Канонади (канонада) — Часте стріляння з багатьох гармат.
Мундири (мундир) — 1. Парадний або буденний одяг певної форми. 2. перен. Про організацію, посаду тощо, честь якої хто-небудь захищає.
Багнети (багнет) — 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. 2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців).
Пурпуровий — який має колір пурпуру; темно-червоний або яскраво-червоний з фіолетовим відтінком; багряний.
7. Знайдіть у вірші «Любіть Україну!» слова-символи й запишіть їх у зошит.
Слова-символи: Дніпро, вишневий сад, кривенькі тини, неопалима купина, верби, зорі, стежки й діброви, солов'їна мова — символи України.
8. Розкажіть про історію написання вірша «Любіть Україну!».
Вірш Любіть Україну поет написав у 1944 році та вперше був опублікований у газеті «Київська правда» та «Літературній газеті».
Поет присвятив його приятелю – декану філологічного факультету Київського університету Юрію Кобилецькому.
«Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш «Любіть Україну!», який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах», – зазначив Сосюра.
2 липня 1951 року радянська газета «Правда» засудила вірш українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну!», який з’явився в журналі «Звезда» в перекладі російського поета Олександра Прокоф’єва.
10 липня 1951 р. газета «Радянська Україна» надрукувала статтю українського радянського поета Андрія Малишка «За ідейну чистоту літератури проти націоналістичних рецидивів», у якій засудила вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Після цього вірш був заборонений для друку.
Під тиском брутальної критики поет переробив вірш.
Зокрема, у 3-й строфі замінив рядки «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами» на інші: «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками».
У 4-й строфі замість «Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі» з’явилося «Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі».
У 5-й строфі рядок «У квітці, в пташині, в кривеньких тинах» перероблено на «У квітці, в пташині, в електровогнях».