ГДЗ Історія України 7 клас А.А. Галімов, О.В. Гісем, О.О. Мартинюк (2024)

← Повернутися до розділів

Розв'язок:

Сторінка 41

Які особливості слов’янських градів відображає ілюстрація? Назвіть основні складові града.

Ці ілюстрації відображають декілька характерних особливостей давніх слов’янських градів або міст:

  1. Дерев’яна забудова. Як видно на обох зображеннях, будівлі в слов’янських градах зводилися переважно з дерева. Це був основний будівельний матеріал того часу.
  2. Фортифікаційні споруди. На першій ілюстрації зображена велика багатоповерхова дерев’яна будівля з вежами та баштами. Ймовірно, це була фортеця або замок, де мешкав князь з дружиною. Такі укріплені споруди були характерною рисою давньоруських градів.
  3. Релігійні споруди. На другій ілюстрації на пагорбі височіє дерев’яна церква або каплиця. Це відображає важливу роль релігійних центрів у житті слов’янських поселень.
  4. Гармонійне поєднання з природним ландшафтом. Обидва зображення демонструють, як слов’янські гради органічно вписувалися в навколишній природний ландшафт – розміщувалися на пагорбах, біля річок тощо.
  5. Компактність та відносно невеликі розміри. Слов’янські гради, як правило, були невеликими за розмірами, компактними поселеннями, що складалися з кількох десятків садиб.

Отже, ці ілюстрації досить вірно відтворюють характерний вигляд і особливості давніх слов’янських градів або міст Київської Русі IX-X століть – дерев’яну забудову, фортифікаційні та релігійні споруди, гармонійне розташування в природному ландшафті.
 

Про які шлюбні звичаї слов’янства дохристиянської доби йдеться в тексті?

Згідно з наведеним уривком з “Повісті минулих літ”, про шлюбні традиції слов’ян дохристиянської доби повідомляється таке:

  1. У слов’ян не було весіль як таких. Натомість практикувалося “умикання” дівчат, тобто їх викрадення нареченим. Це відбувалося біля води.
  2. Слов’яни збиралися на “ігрища” та “пляси”, де й домовлялися про умикання жінок.
  3. Чоловіки мали по дві-три жони, тобто практикувалося багатоженство.

Отже, в дохристиянський період у слов’ян не існувало офіційних весільних обрядів. Натомість шлюб укладався шляхом умикання (викрадення) нареченої, про що домовлялися під час громадських зібрань – ігрищ. Також було поширене багатоженство.